збірка Вислови відомих людей - Афоризми і "крилаті" вислови - Каталог статтей - Галицький сайт

Галицький сайт
Субота, 03.12.2016, 02:22

Офіційний сайт Галицьких студентів

Меню сайту

Розділи новин

Цікаве і корисне [100]
Український туризм [55]
Афоризми і "крилаті" вислови [50]
Прислів’я та приказки [24]
Обряди, звичаї [3]
Українське народе...Пізнавай СВОЄ:)
Різне [13]
всяке інше
Кумедне [23]
гумор і кУмедії
Цікаві факти [50]
Кохання [36]
про любов
Біографії [119]
"Біографії"
Статті відвідувачів [0]
Тут розміщаються статті, розміщені користувачами сайту

Реєстрація

Вітаю Вас, Гість!

Пошук

Друзі сайту

Реклама

Замовляйте рекламу на Галицькому сайті!!!!

Здається 1 кімнатна квартира ПОДОБОВО.

Статистика


Онлайн разом: 1
Гості: 1
Користувачі: 0

Міні-чат

Наше опитування

Ви за вступ України до
Всіх відповідей: 161

Головна » Статті » Афоризми і "крилаті" вислови

збірка Вислови відомих людей
Августин Аврелій (354-430) – християнський філософ, теолог. 
Агіс ІІ – цар Спарти. 
Аддісон Джозеф (1672-1719) – англійський поет. 
Акофф Р. 
Алі бен Марабу. 
Аль Капоне – американський ганстер початку 30-х. 
Альфьєрі Вітторіо (1749-1803) – італійський поет. 
Анахарсіс (1755-1799) – французький філософ. 
Антігон І – цар Македонії. 
Арістотель (384-322 до н.е.) – грецький філософ. 
Архімед Сіракузький (бл. 287-212 до н.е.) – грецький вчений. 
Ауербах Бертольд (1812-1882) – німецький письменник. 

Байрон Джордж (1788-1824) – англійський поет. 
Бальзак Оноре (1799-1850) – французький письменник. 
Бауст П. 
Бекон Френсіс (1561-1626) – англійський філософ і державний діяч. 
Белінський Віссаріон (1811-1848) – російський критик. 
Бендер Остап– герой роману Ільфа і Петрова. 
Бердяєв Н. 
Берне Карл (1786-1837) – німецький публіцист. 
Бернштейн Е. (1850-1932) – німецький політичний діяч. 
Біан (VI ст. до н.е.) – грецький філософ. 
Бідл Джордж. 
Бісмарк О. (1815-1898) – німецький державний діяч. 
Бланкі Луі-Огюст (1805-1881) – французький політичний діяч. 
Бові Кароліна-Анна (1786-1854) – англійська поетеса. 
Боецій (470-524) – римський державний діяч. 
Бор Нільс. 
Бошан Альфонс (1767-1832) – французький історик і письменник. 
Бренн (IV ст. до н.е.) – ватажок гальських племен. 
Бруно Джордано. 
Буало Нікола (1636-1711) – французький поет. 
Буаст П'єр (1765-1824) – французький лексикограф. 
Бюффон Джордж (1707-1738) – французький природознавець. 

Вашингтон Джордж (1732-1799) – президент США. 
Вебер Карл (1767-1832) – німецький письменник. 
Вергілій Марон Публій (70-19 до н. е.) – римський поет. 
Верхарн Еміль (1855-1916) – бельгійський поет-символіст. 
Веспасіан (9-79) – римський імператор. 
Винниченко Володимир (1880-1951) – український письменник і політичний діяч. 
Висоцкий Володимир (1938-1980) – російський бард. 
Віданд К. – німецький поет. 
Вілланд Христофор (1733-1813) – німецький поет. 
Вільде Ірина – українська письменниця. 
Вінкельман Іоган (1717-1768) німецький письменник. 
Вовенарг Лука (1715-1747) – французький письменник. 
Вольтер Франсуа-Марі (1694-1778) – французький письменник і філософ. 

Галілей Галілео (1564-1642) – італійський фізик і астроном. 
Ганнібал (246-183 до н. е.) – карфагенський полководець. 
Гафіс Шемс-Єддін-Магомет (поч. XIV ст.-1389) – іранський поет. 
Геббель Фрідріх (1813-1863) – німецький драматург. 
Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770-1831) – німецький філософ. 
Гейне Генріх (1797-1856) – німецький поет. 
Гельвецій Клод (1715-1771) – французький філософ. 
Геракліт з Ефесу (530-470 до н.е.) – грецький філософ. 
Гераскінт. 
Гердер Іоганн (1744-1803) – німецький філософ і теоретик літератури. 
Герцен Олександр (1812-1870) – російський письменник-критик. 
Гете Іоганн Вольфганг (1749-1832) – німецький поет і філософ. 
Гіббон Едуард (1737-1794) – англійський історик. 
Гільберт Давид (1862-1943) – німецький математик. 
Гіппократ (460-377 до н.е.) – грецький вчений, лікар. 
Гітлер Адоль (1889-1945) – диктатор Німеччини. 
Гоголь Микола (1809-1852) – російський письменник. 
Горацій Квінт (65-8 до н.е.) – римський поет. 
Горбачов Михайло – останній керівник СРСР. 
Готьє Т. 
Грасіан Балтасар (1584-1658) – іспанський письменник. 
Грибоєдов Олександр (1795-1829) – російський драматург і поет. 
Грушевський Михайло (1866-1934) – український історик, президент УНР. 
Гумбольт Вільгельм (1767-1835) – німецький лінгвіст. 
Гус Ян. 
Гюго Віктор (1802-1885) – французький письменник. 

Да Вінчі Леонардо (1452-1519) – італійський художник і вчений. 
Даламбер Жан (1717-1783) – французький математик і філософ. 
Данте Алігієрі (1265-1321) – італійський поет. 
Дарвін Чарльз (1803-1882) – англійський біолог. 
Де Голь Шарль – генерал, національний герой Франції. 
Декарт Рене (1596-1650) – французький математик і філософ. 
Декурсель Поль (1856-1902) – французький письменник. 
Деліль Жан (1738-1813) – французький поет. 
Демокріт (460-370 до н.е.) – грецький філософ. 
Демулен Беноа-Каміл (1760-1794) – французький політичний діяч. 
Дідро Дені (1713-1784) французький філософ. 
Дізраелі Бенджамін (1804-1881) – англійський письменник і державний діяч. 
Діккенс Чарльз (1812-1870) – англійський письменник. 
Діонісій Старший (432-367 до н.е.) – правитель Сіракуз. 
Доде Альфонс (1840-1897) – французький письменник. 
Достоєвський Федір (1821-1881) – російський письменник. 
Дюма Олександр (1824-1895) – французький письменник. 

Ебінгауз Г. – німецький психолог. 
Евклід (ІІІ ст. до н.е.) – грецький філософ, оптик і геометр. 
Езоп – раб-байкар. 
Ейлер Л. 
Ейнштейн Альберт (1879-1955)– німецький фізик-теоретик. 
Елліот – англійський письменник. 
Емерсон Р. 
Еміль Короткий. 
Еразм Ротердамський. 
Есхіл. 
Етвеш І. 
Ешенбах Марія фон Ебнер (1830-1916) –австрійська письменниця. 

Захарія (помер в 752р.) – римський політичний діяч. 
Зенон – грецький філософ-стоік. 
Золя Еміль (1840-1902) – французький письменник. 

Ібсен Генріх (1828-1906) – норвежський драматург. 
Івасюк Володимир – український співець. 

Каведо. 
Кальдерон Педро (1600-1781) – іспанський драматург. 
Кант Іммануіл (1724-1804) – німецький вчений і філософ. 
Карамзін. 
Карлейль Томас (1795-1881) – англійський критик, письменник і філософ. 
Карнегі Дейл (1888-1955)– американський публіцист і психолог. 
Кастро Фідель – вождь кубинської революції. 
Катулл Валерій (87-бл. 54 до н.е.) – римський поет. 
Качановські А. 
Квітка-Основ'яненко Григорій (1778-1843) – український письменник. 
Кекконен Урхо (1900-) – президент Фінляндської Республіки. 
Кенеді Джон – американський президент. 
Кестнер Е. 
Клавдій. 
Кларк Артур (1918-) – письменник, автор роману "2001:Космічна Одіссея". 
Кларк Рамсей – міністр юстиції США. 
Кличко Віталій – український боксер-професіонал. 
Ключевський Василь (1841-1911) – російський історик. 
Княжин Яків (1742-1791) – російський письменник. 
Кодай З. – угорський фолькльорист. 
Колтон К. 
Кольридж Семюель (1772-1834) – англійський поет, критик і філософ. 
Кондорсе Жан-Антуан (1743-1794) – французький вчений і політичний діяч. 
Конфуцій (551-479 до н.е.) – китайський філософ. 
Костенко Ліна– українська поетеса. 
Котляревський Іван (1769-1838) – український письменник. 
Коцюбинський Михайло – український письменник. 
Кравчук Леонід – перший президент України. 
Крилов Іван (1769-1844) – російський байкар. 
Кромвель Олівер (1599-1658) – лідер англійської революції (XVII ст.). 
Кронекер. 
Кроуфорд Б. 
Купер Вільям (1731-1800) – англійський поет. 
Купер Фенімор (1789-1851) – американський письменник. 
Кутузов М. – російський полководець. 
Кюв'є Жорж. 

Лагранж Ж. 
Ламартін Альфонс (1791-1869) – французький поет, історик і політичний діяч. 
Ламерті Ж. 
Ламонті-Левайе Франсуа (1588-1677) – французький письменник. 
Ландау Лев (1908-1968) – радянський фізик-теоретик. 
Лао-Цзи (6-5 ст. до н.е.) – китайський філософ. 
Лаплас П'єр-Сімон (1749-1827) – французький вчений. 
Ларошфуко Франсуа (1613-1680) – французький письменник. 
Лафонтен Жан (1621-1695) – французький байкар. 
Левіс Ж. 
Лейбніц Готфрід-Вільгельм (1646-1716). 
Лем Станіслав. 
Лермонтов Михайло (1814-1841) – російський поет. 
Лессинг Готхольд (1729-1781) – німецький філософ, драматург і критик. 
Леся Українка – українська поетеса. 
Лец Єжи. 
Липинський В. (1882-1931) – український політолог, історик, філософ. 
Лівій Тіт (59-17 до н.е.) – римський історик. 
Ліхтенберг Георг (1742-1799) – німецький фізик і публіцист. 
Локк Джон (1632-1704) – англійський філософ. 
Лонгфелло. 
Лопе де Вега (1562-1635) – іспанський драматург. 
Лотар І (IX ст.) – німецький король. 
Лукіан (ІІ ст.) – грецький сатирик. 
Лукрецій. 
Людовик XIV (1643-1715) – французький король. 
Лютер Мартін (1483-1546) – німецький мислитель і реформатор, засновник протестанізму. 

Магомет – пророк. 
Майков Аполлон (1821-1897) – російський поет. 
Макіавеллі Ніколо (1369-1527) – італійський державний діяч та історик. 
Манцоні Алессандро (1785-1873) – італійський поет і романіст. 
Марадона Дієго – аргентинський футболіст. 
Марціал (40-102) – римський поет. 
Менделєєв Дмитро (1834-1907) – російський хімік. 
Метерлінк Моріс (1862-1949) – бельгійський письменник. 
Мікельанджело Бунаротті (1475-1564) – італійський художник, скульптор і поет. 
Мілль Джон Стюарт (1806-1873) – англійський філософ і економіст. 
Мільтон Джон (1608-1674) – англійський поет і політичний діяч. 
Міттеран Франсуа – президент Франції. 
Міхновський М. (1873-1924) – український політичний діяч. 
Мольєр Жан (1622-1673) – французький письменник. 
Мономах Володимир (1053-1125) – Князь Київський. 
Монтень Мішель (1533-1592) – французький філософ. 
Монтескьє Шарль (1689-1755) – французький філософ, історик і письменник. 
Мопасан Гі Де (1850-1893) – французський письменник. 
Мор Томас – англійський філософ. 
Муссоліні Беніто (1883-1945) – італійський диктатор. 
Мухаммад – пророк. 
Мухаммед Алі – американський боксер професіонал (1942-?). 

Наполеон І Бонапарт (1769-1821) – французький імператор. 
Ньюлендс Дж. 
Ньютон Ісак (1643-1727) – англійський фізик і математик. 
Нерон (37-68) – римський імператор. 
Нахімов П. – російський адмірал. 
Ніцше Фрідріх (1844-1900) – німецький філософ. 

Оксеншерн Аксель (1583-1654) – шведський державний діяч. 
Олег (882-912) – князь київський. 
Овідій Публій Назон (43р. до н.е.-17р. н.е.) – римський поет-лірик. 

Паскаль Блез (1623-1662) – французький фізик і філософ. 
Пойа Д. 
Пісарєв Дмитро (1840-1868) – російський критик. 
Петі-Сан Ж. 
Пуассон Жанна Антуанетта – мадам Помпадур (1721-1764) – фаворитка Людовіка XV. 
Пуанкаре Жуль Анрі (1854-1912) – французький математик, фізик і філософ. 
Павлов Іван (1849-1936) – російський вчений-фізіолог. 
Панфілов Іван (1893-1941) – радянський генерал. 
Прутков Козьма – псевдонім кількох письменників. 
Пирогов Микола (1810-1881) – російський хірург. 
Потебеня Олександр (1835-1891) – російський психолог. 
Пушкін Олександр (1799-1837) – російський поет. 
Пікасо Пабло – художник. 
Паркісон. 
Петрака. 
Петро І – російський цар. 
Піндар (522-442 до н.е.) – грецький поет. 
Пітака. 
Піфагор Самоський (580-500 до н.е.) – грецький філософ і математик. 
Платон (427-344 до н.е.) – грецький філософ. 
Плиній Старший (23-79) – римський природодослідник, письменник і державний діяч. 
Плутарх (46-126) – грецький письменник і філософ. 
Пол Агрігентський (V-IV ст. до н.е.) – грецький філософ. 
Протагор (4810411 до н.е.) – грецький філософ. 
Плавт Тіт Макцій (помер бл. 184 р. до н.е.) – римський письменник. 
Панас Мирний – український письменник. 

Рівароль Антуан (1753-1801) – французький письменник. 
Рассел Бертран (нар. 1872) – англійський філософ і політичний діяч. 
Ренар Ж. 
Руссо Жан-Жак (1712-1778) – французький філософ. 
Ріхтер Жан-Поль (1763-1824) – німецький письменник-сатирик. 
Розенау Дж. – американський політолог. 
Реріх Микола. 
Рішельє – кардинал Франції. 
Річардсон Семюель (1689-1761) – англійський письменник. 
Ретке Т. 
Роджерс Уілл – американський сатирик. 
Рабле Ф. (1494-1553) – письменник. 
Рохас Фернандо (XV ст.) – іспанський письменник. 
Рюккерт Фрідріх (1808-1866) – німецький поет. 
Руставеллі Шота (XII ст.) – грузинський поет. 

Сміт Адам (1723-1790) – шотландський економіст і філософ. 
Смородинський А. 
Спіноза Бенедикт (1632-1877) – голландський філософ. 
Скотт Вальтер (1771-1832) – англійський письменник. 
Спенсер Герберт (1820-1903) – англійський філософ і соціолог. 
Салюстрій Гай Крісп (86-34 до н.е.) – римський письменник і державний діяч. 
Сенкевич Генріх (1846-1916) польський письменник. 
Сковорода Григорій (1722-1794) – український "бродячий" філософ. 
Стейнбек Джон Ернст (1902-1968) – американський письменник. 
Свіфт Джонатан (1667-1745) – англійський сатирик. 
Санд Жорж (1804-1876) – французька письменниця. 
Сим І. 
Сталін Йосип (1879-1953) – засновник радянського тоталітаризму. 
Сільва Кармен (1843-1916) німецька письменниця. 
Станіславський Костянтин (1863-1933) – радянський режисер, актор і педагог. 
Стерн Л. 
Сенека Луцій (4 до н.е. - 65 н.е.) – римський філософ і драматург. 
Севіньє Марія (1626-1696) – французька письменниця. 
Сервантес Мігель (1547-1616) – іспанський письменник. 
Сафір Моріц (1795-1858) – австрійський поет. 
Суворов Олександр (1730-1800) – російський полководець. 
Сіріус П. 
Сір Публій. 
Соуті Роберт (1774-1843) – англійський поет і політичний діяч. 
Сааді (1184-1291) – перський поет. 
Смайльс Самуель (1816-1903) – англійський письменник. 
Св'ятослав (964-972) – князь кївський. 
Сімонід Кеосский (556-469 до н.е.) – грецький поет. 
Сократ (469-399 до н.е.) – грецький філософ. 
Софокл (бл. 497-406 до н.е.) – грецький драматург. 
Сегюр Софья (1799-1874) – французька письменниця. 
Стендаль (1783-1842) французький письменник. 
Сюнь Цзи (298-238 до н.е.) – китайський філософ. 
Сент-Бев Шарль-Огюстен (1804-1869) – французький літературний критик і поет. 

Теннісон Альфред (1809-1892) – англійський поет і драматург. 
Теккерей Вільям (1811-1863) – англійський романіст-сатирик. 
Торо Генрі (1817-1862) – американський письменник. 
Толсуорсі Дж. 
Тургенєв Іван (1818-1883) – російський письменник. 
Толстой Лев (1828-1910) – російський письменник. 
Твен Марк (1835-1910) – американський письменник. 
Теренцій Публій (185-159 до н.е.) – римський письменник. 
Тагор Р. 
Таціт (55-120) – римський історик. 
Термуліан (145-220) – богослов. 
Тейлор Том (1817-1880) – англійський драматург. 
Тайлейран Шарль (1754-1838) – французький дипломат. 

Уотсон Л. 
Ульпіан. 

Франс Анатоль (1844-1924) – французький письменник. 
Франклін Беніамін (1706-1790) – американський письменник і державний діяч. 
Фонтенель Бернард (1657-1757) – французький письменник. 
Фехтнер Густав-Теодор (1801-1887) – німецький психолог. 
Фільдінг Генрі (1707-1754) – англійський письменник. 
Феррарі Джузеппе (1812-1876) – італійський філософ. 
Фрейд (1856-1939) – австрійський психолог. 
Франко Іван (1856-1916) – український письменник. 
Фейхтвангер Л. 
Феєрбах Людвіг (1804-1872). 
Фаринацій Проспер (1544-1618) – італійський вчений-юрист. 
Фрост Роберт. 
Фуллер Сарра (1810-1850) – американська письменниця. 
Фалес (бл. 624-546 до н.е.) – грецький філософ. 
Фемістокл. 
Фердінанд І (1555-1564) – імператор Священної римської імперії. 
Філіпп (IV ст. до н.е.) – македонський цар. 
Фома Камтійський (1379-1471) – середньовічний філософ. 
Фучік Юліус – чеський письменник. 

Хмельницький Богдан (1595-1657) – гетьман України. 
Хрущов Микита – генсек КПРС. 
Хевісайд О. 
Хілон (IV ст. до н.е.) – грецький філософ. 

Цезар Гай Юлій (100-44 до н.е.) – римський полководець і оратор. 
Цицерон Марк Тулій (106-43 до н.е.) – римський оратор і філософ. 

Чехов Антон (1860-1904) – російський письменник. 
Чупринка Григорій – український поет. 
Чапек Карел. 

Шоу Бернард (1856-1950) – англійський драматург і політичний діяч. 
Шекспір Вільям (1564-1616) – англійський драматург. 
Шелгунов Микола (1824-1891) – російський публіцист. 
Шамфор Себастьян (1741-1794) – французький письменник. 
Шевченко Тарас (1814-1861) – український поет і художник. 
Шаляпін Федір (1873-1938) – російський оперний співак. 
Шпітцнер Франс (1787-1841) – німецький письменник-філолог. 
Шатобріан Франсуа-Рене (1768-1848) – французький письменник. 
Шиллер Фрідріх (1759-1805) – німецький поет і драматург. 
Шеллі. 
Штетенгейм Юліус (1831-1916) – німецький письменник. 

Щепкін Михайло (1788-1863) – російський актор. 

Юм Давид (1711-1776) – англійський філософ. 
Юнг Едуард (1683-1765) – англійський письменник.


Людина не може нічого навчити іншу людину. Вона може тільки допомогти знайти їй правду у власному серці.
В необхідності – єдність, в сумніві – свобода, в усьому – любов.
(Августин А.)
Дотепно написаний памфлет, ніби отруєна стріла, яка не тільки наносить рану, але й робить її невиліковною.
(Аддісон Д.)
Не скільки, а де.
(Агіс ІІ)
Для камердинера немає героя.
(Антігон І)
Музика – це мова, що не потребує перекладу, бо звертається до душі.
Тільки той вільний, хто самостійно мислить і не повторює чужих слів, змісту яких він не розуміє.
(Ауербах Б.)
Вибрати найменше зло.
Звичка знаходити у всьому тільки смішну сторону є ознакою дрібної душі, бо смішне лежить завжди на поверхні.
Книга добра тоді, коли автор в ній говорить лише те, що потрібно і так, як це потрібно.
Людина – істота суспільна.
На сьмому небі.
Пізнання душі багато в чому сприяє пізнанню будь-якої істини.
Платон мій друг, а істина – ще більший друг.
Початок є більше, ніж половина усього.
(Арістотель)
Дайте мені точку опори, і я зсуну землю.
Еврика !
(Архімед)
Навіть телефонний майстер може набрати не те, що потрібно.
Роками накопичений досвід може посперечатися із знанням.
(Акофф Р.)
Найгіршим ступенем невігластва є фальшива наука.
(Алі бен Марабу)
Часто для того, щоб жити треба більше мужності, ніж для того, що вмерти.
(Альфьєрі В.)
Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Ринок – це місце, призначене для того, щоб обманювати і обкрадати один одного.
(Анахарсіс)
В сагайдаку диявола немає кращої стріли для серця, ніж м’який голос.
Добра слава – це Карфаген, відновиш не скоро.
З усіх шляхів, що ведуть до серця жінки, жалість – найкоротша.
Іноді відвага виростає із страху.
На самоті людина почуває себе менш самотньою.
(Байрон)
В одній годині кохання – ціле життя.
Великі генії випередили віки, деякі таланти випереджають лише роки.
Великі таланти не знають дріб'язковості.
Все, що робиш, треба робити добре, навіть якщо здійснюєш божевілля.
Геній сильніший за дотепність.
Гроші набирають вагу тоді, коли зникають почуття.
Де замішано честолюбство, там нема місця для щиросердності.
Заздрість розв'язує язики, тоді як замилування їх сковує.
Ідеї можна знешкодити лише ідеями.
Ніщо так не п'янить, як гірке вино нещастя.
Признавшись в своїй слабкості, людина стає сильною.
Сильні життєві потрясіння зціляють від дрібних страхів.
Слава – товар невигідний; коштує дорого, зберігається погано.
Сльози так само заразні, як сміх.
Хто хоче довести надто багато, той не доводить нічого.
(Бальзак О.)
Говірка людина – це розкритий лист, який усі можуть прочитати.
Зізнатися у своїй неправоті – це стати розумнішим ніж був до цього.
(Бауст П.)
Кожен рано чи пізно потрапляє на свою поличку.
(Белінський В.Г.)
Думки, подібно до людей мають свою юність.
Істина є дочкою часу, а не авторитету.
Книги – кораблі думки, які плавають по хвилях часу і несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
(Бекон Ф.)
За помилки державних діячів розплачується нація.
(Бердяєв Н.)
Уряд – паруси, народ – вітер, держава – корабель, час – море.
(Берне К.)
Кінцева мета – ніщо, рух – усе.
(Бернштейн Е.)
Все моє ношу з собою.
(Біан)
Важко створити хорошу теорію, адже вона повинна бути розумною, а факти завжди є такими.
(Бідл Дж.)
Дипломатія – це мистецтво задовільняти законну своєкорисливість держави шляхом відносин з іншими державами.
Дурість – дар божий, але не слід нею зловживати.
Ми не боїмося нікого на світі, крім Бога.
(Бісмарк О.)
Можна поступитись силі, але повністю підорюються лише розумові.
Наблизитись до мети – ще не значить досягнути її.
(Бланкі Л.-О.)
Не вмирає той, хто живе у своїх творах.
Правда, як і сонце може затуманитись лише на час.
(Бові К.)
Думка про смерть більш жорстока, ніж сама смерть.
(Боецій)
Ваша ідея, звичайно, шалена. Питання в тому, чи досить вона шалена, щоб виявитись правильною.
(Бор Н.)
Звичка заперечувати є хвороба розуму, яка іноді шкодить серцю.
(Бошан А.)
Горе переможеним.
Наше право на вістрі меча.
(Бренн)
Ціле виникає з цілого.
(Бруно Д.)
Герої, подібно до творів мистецтва, видаються більш великими через простір віків.
Люди схожі не слова: якщо не поставити їх на місце, то вони втрачають зміст.
Люди, які вважають, що гроші можуть усе, самі можуть за гроші зробити все.
Мир, куплений дуже дорого, ніколи не буває довгим.
Мистецтво слухати майже рівнозначне мистецтву добре говорити.
Мовчанка не завжди доводить наявність розуму, але принаймні доводить відсутність дурості.
Не робіть з дитини кумира: коли він виросте то захоче жертв.
Недовірливість – це маяк мудреця, але він може розбитися об нього.
Усамітнення з книгою краще за спілкування з дураками.
Фальшиве ніколи не буває міцним.
Хто говорить, той сіє, хто слухає, той збирає врожай.
Хто має все, той нічим не насолоджується.
(Буаст П.)
Один бездоганний сонет вартує довгої поеми.
(Буало Н.)
З усіх речей, час найменше належить нам, і більш за все його нам бракує.
Ніщо не є таким заразним, як помилка, що підтримується великим ім'ям.
(Бюффон Ж.)
Свобода, якщо вона пустила коріння, швидко проростає.
(Вашингтон Дж.)
Дотепність далеко не те, що розум; розум вирізняєтьс винахідливістю, а дотепність лише – винахідливістю.
(Вебер К.)
Ніхто не уникне люті грози, якщо не буде попереджений
(Вергілій)
В малих піщинках явлено світи
(Верхарн)
Гроші не пахнуть.
(Веспасіан)
Нація без державності є покалічений людський колективний організм.
(Винниченко В.)
Іще не вечір.
Краще гір – тільки гори, на яких ти іще не бував.
Я нелюблю насилля та безсилля.
(Висоцкий В.)
За деревами не видно лісу.
(Віданд К.)
Для того хто не знає, все можливо.
(Вілланд Х.)
Авторитет, побудований швидкісним методом, може бути блискучим, але не довготривалим.
Афоризм – духовна їжа в тюбиках.
Брак часу чи може брак вміння організовувати його?
Брехати в очі – це не вміння, а вроджений талант.
Візьмеш невродливу – звикнеш; візьмеш красуню – теж звикнеш. У чому ж тоді проблема?
Жінки люблять подобатись навіть тим, хто їм не подобається.
Коли будемо всіх повчати, то нам не лишиться часу на самоосвіту.
Коли вже крадеш, то хоч не попадайся.
Коли побачу сутулого, завжди випростую спину.
Кримінальний кодекс не для мене, – сказала чесна людина; злодій подумав те ж саме.
Легше оптом заперечити, ніж детально довести.
Мірилом твоєї культурності є твоє ставлення, але не до начальника, а до підлеглого.
Можна любити – й не поважати і поважати – та не любити.
Не любити – справа серця; зраджувати – справа честі.
Не прикривайте безвілля свого характеру... гуманізмом.
Не тому страшно, що роки ідуть, а тому що вони біжать.
Нічому не дивуватися – ще не означає нічим не обурюватись.
Поганий переклад може зіпсувати добрий твір, але добрий переклад не справить поганого твору.
Правда завжди перемагає; інша річ, що деколи перемога може прийти з фатальним запізненням.
Різниця між математикою і літературою: від перестановки доданків сума не міняється, від перестановки слів думка може змінитись докорінно.
Секрет майстерності в тому, що секрету немає, є просто-напросто талант.
Слово серйозної людини рівняється фактові.
Смерть була б цікавим експериментом, коли б можна було його повторити.
Старий черевик не тисне й не муляє, але що з того, коли вже нікудишній?
Стрункість думки в якійсь мірі залежить і від справності авторучки.
Те, що людська слюна має деяку лікувальну властивість, не означає, що можна плювати на людей.
Чому ж ти боїшся невдачі, коли ти не спробував ще успіху?
Що шкодить людині більше: брак вільного часу чи його надмір?
Щоб увійти у безсмертя, людина мусить скласти два екзамени: один перед сучасниками, другий – перед історією.
Ювілей з нагоди 80-ліття – репетиція похоронів.
Як би ми не зітхали до зірок, однак електричної лампочки не покидаємо.
Який може бути спокій на землі, коли вона вічно крутиться?
(Вільде І.)
В мистецтві говорити важко сказати коротко.
(Вінкельман І.)
Легше красуватися багатьма знаннями, ніж добре володіти небагатьма.
Ліниві завжди збираються що не будь зробити.
(Вовенарг Л.)
Великих людей оцінюють лише по її головних діяннях, а не по їх помилках.
Вкрасти думки буває гірше, ніж вкрасти гроші.
Всі жанри є хорошими, за винятком скучного.
Генерал, який одержав перемогу, в очах людей не припускався жодної помилки.
Деякі, що сяяли на другому місці, гаснуть на першому.
Забобон є думкою, що не опирається на розум.
Знати багато мов – значить мати багато ключів до одного і того ж замка.
Ілюзія – найперша відрада.
Перше звинувачення відкидається, друге – зачіпає, третє – ранить, а четверте – вбиває.
Поезія – музика душі.
Постійна важливість є лише маскою посередності.
Пристрасті – це вітри, що надувають паруси корабля, правда вітер іноді топить корабель, але без нього він би не зміг пливти.
Підробка під старовину вбиває її.
Тривала дискусія означає, що обидві сторони не праві.
Хто вміє володіти собою, той може керувати людьми.
Що стало смішним, те не може стати небезпечним.
(Вольтер Ф.)
А все-таки вона крутиться.
(Галілей Г.)
Зараз смерть старого, ослаблого воїна нарешті позбавить римлян вічного страху.
(Ганнібал)
Слово, яке ти зумів утримати в собі, – раб твій, слово, що вирвалося у тебе – володар твій.
(Гафіс Ш.)
Хто починає з того, що усім вірить, той закінчує тим, що кожного вважає злодієм.
(Геббель Ф.)
Великі трагедії людства мають властивість повторюватис ще раз, але вже у вигляді фарсу.
Дія є найбільш виразним розкриттям людини.
(Гейгель)
Музика – це останнє слово мистецтва, як смерть – останнє слово життя.
(Гейне Г.)
Повна необізнаність приводить до повного тупоумства.
(Гельвецій К.)
Все рухається і ніщо не стоїть на місці.
Двічі в одну і туж річку увійти неможливо.
(Геракліт)
Характер людини творить її долю.
(Гераскінт)
Закон відплати – вічний, встановлений природою порядок
(Гердер І.)
Грандіозні речі робляться грандіозними засобами, одна природа робить велике даром.
(Герцен А.)
Бездіяльне життя – передчасна смерть.
Боягуз посилає погрози лише тоді, коли впевнений у своїй безпеці.
Бруд блистить, поки сонце світить.
В суперечці винуватим є той, хто розумніший.
Видатний художник часто не може оцінити ні своїх, ні чужих творінь.
Втрата часу найважча для того, хто більше знає.
Здоровий глузд є геній людства.
Значно легше цілком помилитись, ніж наполовину.
І найтонша волосинка, може відкидати тінь.
Лиш той достойний життя і волі, хто кожен день іде за них у бій.
Лише педанти у всьому шукають авторитетів.
Любов – річ ідеальна, шлюб – реальний; змішування реального з ідеальним ніколи не проходить безкарно.
Манери людини – це дзеркало, в якому відображається її портрет.
Марне життя рівноцінне ранній смерті.
Мефістофельська посмішка.
Ми легше визнаємо свої помилки у поведінці, ніж у мисленні.
Можна визнати ідею корисною, але не вміти нею користуватися.
Мудрість криється лише в істині.
Набагато легше знайти помилку, ніж істину.
Немає нічого небезпечнішого для нової істини, як стара помилка.
Необхідно правильно розподілити світло й тінь.
Нехай ніхто не думає, що світ очкує його як рятівника.
Ніхто не може оцінювати іншого, поки не навчиться оцінювати самого себе.
Перша і головна вимога до генія це – любов до істини.
Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.
Природа не знає зупинки в своєму розвитку і знищує усяку бездіяльність.
Спинись хвилино !
У житті мова йде про життя, а не про якісь його результати.
Укласти договір з дияволом.
Характер в свою чергу породжує характер.
Чого не розуміють, тим не володіють.
Чого ти не розумієш, те тобі не належить.
Я можу обіцяти бути щирим, але не безпристрасним.
Якщо хто не будь захоче вивчити всі закони, то в нього не залишиться часу, щоб їх порушувати.
(Гете В.)
Вітер і хвилі завжди на стороні більш вмілого мореплавця.
(Гіббон Е.)
Для того, щоб книга зачіпила мене за живе, я повинен знайти в ній кусочок життя.
Публіці належать наші книги, але не наші життя.
Уряди повинні уникати війн, як капітани – кораблів катастроф.
(Гі де Мопасан)
Як тільки розв’язана одна проблема, на її місце випливають нові проблеми.
(Гільберт Д.)
Життя коротке, мистецтво вічне.
Ліквідуйте причину, тоді пройде хвороба.
Чого не лікують ліки, те виліковується залізом, чого не лікує залізо, те виліковується вогнем.
Шлюб – лихоманка навиворіт: вона починається жаром а закінчується холодом.
(Гіппократ)
Ми створимо нове суспільство чистих арійських суперлюдей.
(Гітлер А.)
Маніловщина.
Мертві душі.
Олександр Македонський герой, але навіщо ж ламати стільці.
Плюшкін.
Рицар копійки.
(Гоголь М.)
Великі обіцянки зменшують довіру.
Глузування часто розв'язує важливі завдання краще і сильніше, ніж суто звинувачувальна промова.
Запальний гнів є короткочасним божевіллям.
Поєднувати приємне з корисним.
Солодко і славно вмирати за батьківщину.
(Горацій К.)
Борис, ти не прав.
Перебудова, прискорення, демократизація.
(Горбачов М.)
Із всіх шумів, відомих людині, музика – шум найдорожчий.
(Готьє Т.)
Деякі цінять книги за їх об'ємом, ніби вони написані для тренування рук, а не розуму.
Є дзеркало для обличчя, але немає дзеркала для душі.
(Грасіан Б.)
З почуттям, толком, з розстановкою.
(Грибоєдов О.)
Історичні постаті є продуктом епохи і середовища.
(Грушевський М.)
О, свята простота !
(Гус Я.)
Найперше і найголовніше у житті – це намагатись володіти собою.
Людина оточує себе світом звуків для того, щоб сприйняти і переробити в собі світ предметів.
Як окреме слово стає між людиною і предметом, так і уся мова стає між людиною і природою, що діє на неї.
(Гумбольт В.)
В історії немає корзини для сміття.
В кожної людини є три характери: той, який їй приписують; той, який вона сама собі приписує; і, на кінець, той, який є в дійсності.
Великі поети, як і високі гори, мають багаточисленне відлуння.
Йдучи з очима завжди повернутими до сонця, ти ніколи не побачиш тіні.
Можна зломити шпагу, але не можна знищити ідею.
Найвищий суд – це суд совісті.
Популярність – слава, розміняна на мідяки.
Розум людський має три ключі, які все відкривають: знання, думка, уява.
Стиль, як кришталь, від його чистоти залежить блиск.
Як би ми не вивчали світ, він завжди збереже свою світлу і темну сторони.
(Гюго В.)
Легкодумство дивиться легко на речі серйозні і серйозно – на речі безглузді.
Часто неясність виникає настільки ж від багатослів'я, як і від зайвої короткості.
(Даламбер Ж.)
Дантові кола.
(Данте)
Люди, що засвоїли великі принципи математики, мають на один орган чуття більше, ніж прості смертні.
Не я останній, хто боїться смерті.
(Дарвін Ч.)
Не флюгер змінює свій напрямок, а вітер.
(Демулен К.)
Величезною цінністю була би збірка найпрекрасніших людських думок.
(Деліль Ж.)
Немає таких віддалених явищ, пізнання яких не можна було б досягнути, й немає таких таємничих явищ, які не можна було б зрозуміти.
Спілкуватися з письменниками інших віків – майже те саме що подорожувати.
Я мислю, значить, існую.
(Декарт Р.)
Риторика – це сад, який дає більше квітів, ніж плодів.
(Декурсель П.)
Забування своїх власних огріхів породжує безстидство.
Те, що не рухається саме, не може приводити в рух інще тіло.
Чесність і безчесність людини пізнається не тільки з її дій, а й з її бажань.
Якщо не можеш признати похвалу заслуженою, то вважай її підлабузництвом.
(Демокріт)
Люди перестають думати, коли перестають читати
Хороший стиль міститься у серці.
Чим більша відстань між тими хто віддає накази і тими хто їх виконує, тим менше значення має кров одних і сльози інших.
(Дідро Д.)
Все приходить до того, хто вміє чекати.
Всякий твір генія неминуче є результатом ентузіазму.
Досвід – дитина думки, а думка – дитина дії.
Колонії не перестають бути колоніями через те, що вони знайшли незалежність.
Незнання ніколи не вирішує проблеми.
Прецедент увічнює принцип.
Той, на чиїй стороні більшість, завжди меткий і розумний.
Якщо пам'ятати вигідно, ніхто забутий не буде.
(Дізраелі Б.)
Дамоклів меч.
(Діонісій Старший)
Навколо палаючої свічки завжди літає мошка, але чи винувата в цьому свічка ?
(Діккенс Ч.)
Прекрасна чаша популярності, солодко з неї пити, але як тяжко, коли вона перекинеться.
Стиль бальзамує літературний твір.
(Доде А.)
Будь-яка любов проходить, а несхожість залишаєтьс назавжди.
Деяких людей вигідніше мати в числі ворогів, ніж в числі друзів.
Найбільше вміння письменника – це уміти викреслювати.
(Достоєвський Ф.)
Зайнятим людям ніколи роздивлятися жінок.
Один за всіх, і всі за одного.
Ревнощі – це побоювання переваги іншої особи.
Ревнощі – це мистецтво завдавати більше зла собі ніж іншим.
(Дюма О.)
Психологія має велику передісторію і дуже коротку історію.
(Ебінгауз Г.)
Що і треба було довести.
(Евклід)
Лебедина пісня.
Левова частка.
Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Справжній друг пізнається в біді.
(Езоп)
Коли задачу розв'язує інший, все ясно, коли розв'язуєш сам, нічого не виходить.
(Ейлер Л.)
Єдиний гріх, який ми не прощаємо один одному – відмінність думок.
Ми кипимо при різних температурах.
Надмірним може стати все.
Те, що у інших ми називаємо гріхом, у себе ми вважаємо експериментом.
У всякому витворі генія ми впізнаємо власні знехтувані думки.
Цінність принципу визначається числом явищ, які він може пояснити.
Як би ми не старалися, а мухи влітку будуть.
(Емерсон Р.)
Плавають різними стилями, тонуть одним.
(Еміль Короткий)
Найпрекрасніше відчуття – це відчуття таємниці.
Наш досвід переконує нас, що природа – це реалізація найпростіших математичних ідей.
Наші математичні ускладнення Бога не непокоять. Він інтегрує емпірично.
Ніяку проблему не можна вирішити на тому ж рівні, на якому вона виникла.
Радість бачити і розуміти є найпрекрасніший дар природи.
Творіння інтелекту переживають шумну суєту поколінь і на протязі століть зігрівають світ теплом і світлом.
Уява важливіша від знань.
Якщо грішити проти розуму, то не можна взагалі ні до чого прийти.
Я не можу повірити, що Бог грає у кості.
(Ейнштейн А)
Власні недостатки, що мішок за плечима: не побачиш.
(Еразм Ротердамський)
Факти – річ вперта.
(Елліот)
Не позаздриш тому, кому ніхто не заздрить.
Негідники, які досягли успіху – нестерпні.
(Есхіл)
Здатність ще не талант, а талант ще не творчість.
(Етвеш І.)
Замолоду вчаться, а в старості розуміють.
Коли перестають співати солов'ї, то починають стрекотіти цвіркуни.
Набагато легше спростувати переконання, ніж упередження.
Найбільше наслідується те, що наслідувати неможливо.
Немало потрібно знань, щоб приховати своє незнання.
(Ешенбах М.)
В політиці найгірше рішення – не приймати жодного рішення.
(Захарія)
Друг – це другий Я.
(Зенон)
Художній твір є кусок природи, профільтрований через темперамент художника.
(Золя Е.)
Чиста совість – найкраща подушка.
(Ібсен Г.)
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
(Івасюк В.)
Те, що ми називаємо смертю, є лише її кінець, а те, що ми називаємо народженням, – початок смерті, а саме життя – не що інше, як помирання.
(Каведо)
Найбільша перемога є перемога над самим собою.
Язик – найнебезпечніша зброя: рана від меча легше виліковується, ніж від слова.
(Кальдерон П.)
Хто відмовився від надмірного, той позбавився поневірянь.
Чи може той, хто став плазуном, хробаком, жалітися на те що його розчавили.
(Кант І.)
Добрим словом і револьвером можна добитись більшого, ніж просто добрим словом.
(Капоне)
Петербург засновано на сльозах і трупах.
(Карамзін)
Одна з найбільших бід цивілізації – вчений дурак.
(Карел Чапек)
Досвід – вчитель, що дуже дорого бере за свої уроки, але краще за нього ніхто не навчить.
Найбільша помилка – вважати, що ти ніколи не помиляєшся.
Найстрашніша зневіра – не вірити в себе.
(Карлейль Т.)
Дурість стає попереду, щоб її бачили, розум стає позаду, щоб бачити.
(Кармен Сільва)
Є лише один спосіб заставити людину щось зробити – це зробити так, щоб вона захотіла це зробити.
Ті рідкісні люди, які намагаються безкорисливо служити іншим, отримують величезну перевагу перед всіма іншими. У них немає суперників.
(Карнегі Д.)
Нема нічого нерозумнішого за дурний сміх.
(Катулл)
Вчимося на помилках, а є народи, що вчаться на досягненнях.
(Качановські А.)
Не усе ж для москалів, може б і для на що-небуть ?
Як говоримо, так і треба писати.
(Квітка-Основ'яненко)
Дерево оцінюють за плодами, які воно приносить.
(Кекконен У.)
Якщо політик зранку каже дружині, що йде на службу, то він не політик, а просто кар'єрист.
(Кенеді Дж.)
Все зрозуміти – зовсім не означає все вибачити.
(Кестнер Е.)
Не завжди говори те, що знаєш, але знай завжди, що говориш.
(Клавдій)
Будь-яку достатньо розвинуту технологію неможливо відрізнити від магії.
(Кларк А.)
Злочинність відображає характер народу.
(Кларк К.)
Бокс – це моє життя, але моє життя – це не тільки бокс.
(Кличко В.)
Закономірність історичних явищ зворотно пропорційна їх духовності.
Минуле треба знати не тому, що воно минуло, а тому, що, йдучи, не зуміло прибрати своїх наслідків.
Наука – це не тільки знання, а ще й усвідомлення.
Набагато легше стати батьком, ніж ним залишитися.
(Ключевський В.)
Матір гор

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan/in_2vys_menu.html

Категорія: Афоризми і "крилаті" вислови | Додав: galsite (04.08.2009)
Переглядів: 62969 | Коментарі: 15 | Рейтинг: 3.4/47 |
Всього коментарів: 141 2 »
29.03.2012 Спам
14. ))))
а де вислови?????

11.09.2011 Спам
13. слиш ти(((((((((((((((((((((((((((((
заебал

10.09.2011 Спам
12. Кицюня
Ко***ний сайт де вислови???????

02.06.2011 Спам
11. Fenrir
нормальний сайт, можна знайти багато цікавого
дітки до 12 років, не заважайте людям і не розводьте тут срач...те, чого ви не розумієте не обов'язково має бути "ДЄРЬМО!"

05.05.2011 Спам
10. ljda
Дякую! Сайт чудовий! Можна, не виходячи з нього, підготуватися до лекції, дискусії. А можна просто приміряти на себе деякі вислови, і побачити помилку у своїх власних вчинках! ДЯКУЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

18.04.2011 Спам
9. іра
сайт-фуфло -нема нормалних висловів,які були б варті якоїсь уваги!!!!!!!!!!!!!((((((((((((((((((

15.04.2011 Спам
8. ЮРА
Шукав вислови про музику та щось нічого не знайшов. ПЕРЕРОБЛЯЙТЕ, бо це ДЄРЬМО!

31.03.2011 Спам
7. The Asia Berezhnaya
Тобто, ніде не знайшла вислови.

31.03.2011 Спам
6. The Asia Berezhnaya
Знаєте що?
цей сайт повне фуфло! Навіть лазити та шукати вислуви тут я НЕ БУДУ!
І вам теж раджу це зробити...*
а ось,напрпиклад, афоризми (ВСІ,ЯКІ ІСНУЮТЬ) можна знайти тут:http://aphorism.org.ua/razd.php?rid=4
але,на жаль.. перелазила приактично увесь Яндекс, але НІХЕРА не знайшла : ((((

24.02.2011 Спам
5. Юра
сайт оленів ті що ось тут найдуть!

1-10 11-14
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Asket © 2016