Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи - Прислів’я та приказки - Каталог статтей - Галицький сайт

Галицький сайт
Середа, 26.11.2014, 00:49

Офіційний сайт Галицьких студентів

Меню сайту

Розділи новин

Цікаве і корисне [100]
Український туризм [55]
Афоризми і "крилаті" вислови [50]
Прислів’я та приказки [24]
Обряди, звичаї [3]
Українське народе...Пізнавай СВОЄ:)
Різне [13]
всяке інше
Кумедне [23]
гумор і кУмедії
Цікаві факти [50]
Кохання [36]
про любов
Біографії [119]
"Біографії"
Статті відвідувачів [0]
Тут розміщаються статті, розміщені користувачами сайту

Реєстрація

Вітаю Вас, Гість!

Пошук

Друзі сайту

Реклама

Замовляйте рекламу на Галицькому сайті!!!!

Здається 1 кімнатна квартира ПОДОБОВО.

Статистика


Онлайн разом: 0
Гості: 0
Користувачі: 0

Міні-чат

Наше опитування

Ви за вступ України до
Всіх відповідей: 83

Головна » Статті » Прислів’я та приказки

Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи
Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи

*** 
На новий рік прибавилося дня на заячий скік.

*** 
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

*** 
Мороз не велик, та стоять не велить.

*** 
Буває март за всіх варт.

*** 
Як прийде марець, то замерзне старець.

*** 
Вночі тріщить, а вдень плющить.

*** 
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.

*** 
Блискавка блисне – й камінь трісне.

*** 
До першого грому земля не розмерзається.

*** 
Грім гримить – хліб буде родить.

*** 
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

*** 
Кинь ячмінь в болото – вбере тебе в золото.

*** 
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.

*** 
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

*** 
Як прийшов май – у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь!

*** 
Майська роса коням краща вівса.

*** 
Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема.

*** 
Ярь – наш отець і мати, хто не посіє, той не буде збирати.
( Ярь – весна )

*** 
Овес каже: сій мене в грязь – буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото – буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.

*** 
Сій овес в кожусі, жито в брилі.

*** 
Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.

*** 
Посій в пору, будеш мати зерна гору.

*** 
Хто рано посіє, той рано й пожне.

*** 
Ранній пар родить пшеничку, а пізній – метличку.

*** 
Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину.

*** 
Посієш вчасно, то і родить рясно.

*** 
Не вважай на урожай, а гречку сій.

*** 
Весна днем красна, а на хліб тесна.

*** 
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

*** 
Де багато пташок, там нема комашок.

*** 
Як багацько птиць – не буде гусениць.

*** 
Як сіно косять, то дощів не просять – самі йдуть.

*** 
Як діждемо літа та нажнемо жита – поставимо в копки та вдаримо вгопки.

*** 
Раді люди літу, а бджоли цвіту.

*** 
Раз літо родить.

*** 
Двічі літа не буває.

*** 
Влітку один тиждень рік годує.

*** 
Літо на зиму робить.

*** 
Літо збирає, а зима з’їдає.

*** 
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.

*** 
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.

*** 
Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.

*** 
Як зелене жати, то нічого не мати.

*** 
Садок літом - як кожух зимою.

*** 
Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

*** 
Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!

*** 
Зима спита, де літом був.

*** 
Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.

*** 
Сім год мак не родив і голоду не було.

*** 
Як уродить метлиця, буде хліб сниться.

*** 
Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.

*** 
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

*** 
Трапляється і такий год, що на день по сім погод.

*** 
І за доброї години ожидай лихої днини.

*** 
У петрівку день – рік.

*** 
Восени ложка води, а цебер грязі.

*** 
Не вважай на врожай, а жито сій, - то хліб буде.

*** 
Прийшов спас – держи рукавиці про запас.

*** 
Прийде врем'ячко – достигне яблучко й само відпаде.

*** 
Восени і курчата курми будуть.

*** 
Восени і горобець багатий.

*** 
Осіння муха боляче кусає.

*** 
Пищить снігур – скоро зима буде.

*** 
Синиця пищить – зиму віщить.

*** 
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

*** 
Сумний грудень і в свято і в будень.

*** 
Зимою сонце світить, та не гріє.

*** 
Зимове сонце – як вдовине серце.

*** 
Зимнє тепло – як мачушине добро.

*** 
Зимою сонце крізь плач сміється.

*** 
Як зазимує, то й жаба оніміє.

*** 
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

*** 
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.

*** 
Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.

*** 
Зимою деньок, як комарів носок.

*** 
Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день.

*** 
Якби не зима, то літо було б довше.

*** 
Зимою бійся вовка, а літом мухи.

*** 
Зима без снігу – літо без хліба.

*** 
Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

*** 
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

*** 
Хату руки держать.

*** 
Нова хатка – нова гадка.

*** 
Без хазяїна і двір плаче.

*** 
Без хазяїна двір плаче, без хазяйки – хата.

*** 
Всякий двір хазяйським оком держиться.

*** 
Хазяйське око товар живить.

*** 
Свій глаз – алмаз, чужі руки – крюки.

*** 
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

*** 
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.

*** 
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.

*** 
Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.

*** 
Роби на дворі - буде й в коморі.

*** 
Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.

*** 
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.

*** 
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.

*** 
На чорній землі білий хліб родить.

*** 
На добрій землі що не посієш, те й вродить.

*** 
Жита ростуть, як з води йдуть.

*** 
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.

*** 
Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.

*** 
Хто землю вдобряє, тому й земля повертає.

*** 
Не земля родить, а руки.

*** 
Хто землі дає, тому й земля дає.

*** 
Дай землі, то й вона тобі дасть.

*** 
Давай нивці, то й нивка дасть.

*** 
Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

*** 
Де господар не ходить, там і нивка не родить.

*** 
Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.

*** 
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.

*** 
Як мілко орати, краще випрягати.

*** 
Де оре сошка, там хліба трошки.

*** 
Глибше орати – більше хліба жувати.

*** 
Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.

*** 
Сій не пусто, то збереш густо.

*** 
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте!

*** 
Хто хоче збирати, мусить добре засівати.

*** 
Що посіяв, те і вродить.

*** 
Яке посієш, таке і пожнеш.

*** 
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.

*** 
Ану, вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!

*** 
Хліб усьому голова!

*** 
Як хліб буде, то й все буде.

*** 
Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.

*** 
Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.

*** 
На вітер надіяться – без мелива бути.

*** 
Зерно до зерна – та й мірка повна.

*** 
Де борошно, там і порошно.

*** 
З гречки та проса – і каша й паша.

*** 
З поганої трави – погане й сіно.

*** 
Яка трава, таке й сіно.

*** 
Яка пшениця, така й паляниця.

*** 
Яка яблунька, такі й яблука.

*** 
Яка грушка, така й юшка.

*** 
Яка прядка, така й нитка.

*** 
Яка пряжа, таке й полотно ляже.

*** 
Кожному овочеві свій час.

*** 
Аби цвіт, а ягідки будуть.

*** 
Не з кожного цвіточка ягідочка!

*** 
Терен груш не родить.

*** 
Буряк – не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.

*** 
Пусти осот в огород – огірків не буде.

*** 
Не вродив мак – пробудемо й так.

*** 
Сади дерево ззамолоду – на старість як нахідка.

*** 
Корова в дворі – харч на столі.

*** 
Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.

*** 
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!

*** 
Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш.

*** 
Любиш поганяти, люби й коня нагодувати.

*** 
Їдь, кобило, хоч три дні не їла!

*** 
Даси коневі полови – будеш робити поволі.

*** 
Гладь коня вівсом, а не батогом!

*** 
На батозі далеко не поїдеш.

*** 
Сип коневі мішком – не ходитимеш пішком!

*** 
Хто коня годує, той дома ночує.

*** 
В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині.

*** 
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.

*** 
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.

*** 
На те коня кують, щоб не спотикався.

*** 
Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.

*** 
У доброго коня верстви не довгі.

*** 
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.

*** 
Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.

*** 
Пожалієш личка, не поможе й вірьовка.

*** 
Пропав батіг – пропадай і пужално!

*** 
Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!

*** 
Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає – то чоловікові ума не стає.

*** 
Як добрий став – риба буде, а стече став – болото буде.

*** 
Погана сітка – для риби не клітка.

*** 
Час не віл – його не налигаєш!

*** 
Згаяного часу і конем не доженеш.

*** 
На годину спізнився – за рік не доженеш.

*** 
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.

*** 
Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.

*** 
Літом хто гайнує, той зимою голодує.

*** 
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.

Категорія: Прислів’я та приказки | Додав: galsite (28.03.2009)
Переглядів: 10067 | Рейтинг: 3.5/12 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:

Copyright Asket © 2014
Створити сайт безкоштовно