Альтман Мойсей Ельович народився 8 травня 1890р. у містечку Липкани на Буковині в сім'ї бідного ремісника. Закінчив початкову єврейську школу (хедер) та три класи ремісничого училища. Зважаючи на літературні здібності сина, батько відправив його навчатися до Кам'янець-Подільської гімназії, яку той закінчив у 1908р. Альтману не минуло й чотирнадцяти, коли в одеській єврейській газеті "Унзер лебен" ("Наше життя") було надруковано його перші вірші. 3 того часу він регулярно публікував свої поетичні спроби в різних виданнях Росії та Румунії. У 1919р. видав першу прозову книжку. Затим побачили світ збірки оповідань "Міраж" (1926), "Віденська карета" (1935), "Коріння" (1948), романи "Мідраш Пінхас" (1936), "Метелики" (1938), п'єси "На покутному ланцюгу" (1946), "Дочка Ефти" (1947), "Десята заповідь" (1948). До приєднання Буковини до СРСР Альтман багато мандрував по світу. Жив у Румунії, Франції, Бразилії, Аргентині. Там друкував свої твори, виступав на літературних вечорах і зажив великої популярності. Все своє життя Альтман тісно пов'язав із театрами "Сіді Таль", Київським та Московським єврейськими театрами. Тривалий час був завлітом Українського єврейського державного театру. Письменника під час сталінського терору спіткала доля більшості єврейських літераторів. Наприкінці 1949р. він був заарештований органами МДБ і звинувачений в активній націоналістичній діяльності, антирадянській пропаганді, шпигунстві. Після тривалого слідства Особливою нарадою МДБ СРСР був засуджений на десять років ув'язнення в таборах. Після шести років гибіння за колючим дротом Альтмана, який уже став інвалідом, звільнено за відсутністю складу злочину й повністю реабілітовано. Після повернення до Чернівців М.Альтман написав кілька книг, які вийшли друком у видавництві "Советский писатель". Помер 21 жовтня 1981р.
