Галицький сайт
Пятниця, 26.04.2024, 11:04

Офіційний сайт Галицьких студентів

Меню сайту

Розділи новин

Цікаве і корисне [100]
Український туризм [55]
Афоризми і "крилаті" вислови [50]
Прислів’я та приказки [24]
Обряди, звичаї [3]
Українське народе...Пізнавай СВОЄ:)
Різне [13]
всяке інше
Кумедне [23]
гумор і кУмедії
Цікаві факти [50]
Кохання [36]
про любов
Біографії [119]
"Біографії"
Статті відвідувачів [0]
Тут розміщаються статті, розміщені користувачами сайту

Реєстрація

Вітаю Вас, Гість!

Пошук

Друзі сайту

Реклама

Замовляйте рекламу на Галицькому сайті!!!!

Статистика


Онлайн разом: 1
Гості: 1
Користувачі: 0

Міні-чат

Наше опитування

Чи задоволені ви отриманням безвізу Україною?
Всіх відповідей: 20

Головна » Статті » Цікаве і корисне

Історія гранчака
Існує думка, що ребристий стакан — «гранчак» — винайшла в блокадному Ленінграді скульпторка Віра Мухіна, авторка московського монумента «Робітник і колгоспниця». У воєнні роки вона очолила Майстерню художнього скла. Мухіна помітила, що тонкий круглий стакан у знесилених голодом ленінградців часто вислизав із рук і бився. Тому розробила надміцну модель зі зручними для долоні гранями. Але це всього лиш легенда.

Випуск гранчастих стаканів готувався ще наприкінці 1930-х, коли радянські інженери змайстрували першу машину для миття посуду. Вона обробляла тарелі й стакани лише певних габаритів і міцності. «Гранчак» із товстого скла пасував якнайкраще - грані надійно фіксували його в піддоні. Потім вибухла війна. Але вже 1943 року «згори» надійшла вимога: готувати серійний випуск гранчастого стакана. Віра Мухіна на той час перебувала не в Ленінграді, а в Свердловську (нині — Єкатеринбург), де працювала над монументальним полотном з оборонної тематики. Якось вона йшла повз Свердловську філію Ощадбанку. Раптом жінці стало зле й вона присіла на східці. А коли підвела голову, побачила коло себе гранчасті колони. І Віра Гнатівна миттєво намалювала на клаптику паперу ескіз ребристого циліндра.

За іншою версією, ідея ребристого стакана належить чоловікові Мухіної — кремлівському лікарю Олексію Замкову, що став одним із прототипів професора Преображенського в «Собачому серці» Михайла Булгакова.

Найправдоподібнішою є така версія: концепція належить професорові геології Миколі Слав’янову, який на дозвіллі малював численні варіанти ребристого стакана — із 10, 20, 30 гранями. Щоправда, він проектував його металевим. Віра Гнатівна приятелювала з професором і була в курсі його пошуків.

Хай там як, але 1943 року з конвеєра скляного заводу в російському місті Гусь-Хрустальний зійшов перший «гранчак» об’ємом 250 г — із 10 гранями й ободком зверху. Щоправда, випуск машин для миття посуду СРСР так і не подужав.

На початку 1980-х нові гранчасті стакани почали лопатися. Згодом з’ясувалося, що стакани почали виробляти на імпортній лінії, порушивши звичну технологію. До магазинів надійшло понад мільйон дефектних «гранчаків», але помилку швидко виправили.

за матеріалами ГПУ


Джерело: http://www.divus.com.ua
Категорія: Цікаве і корисне | Додав: galsite (09.04.2009)
Переглядів: 1183 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Asket © 2024