Установлено, що гикавка виникає за рахунок періодичного скорочення деяких дихальних м’язів, розташованих у грудях і діафрагмі. А от те, яку функцію в організмі вона виконує, науці поки ще точно невідомо. Найчастіше гикавка виникає у відповідь на якесь роздратування шлунка, коли сигнал по блукаючому нерві (вагусу) іде в мозок, а від нього по діафрагмальному нерві (френикусу) направляється до діафрагми, якраз й викликаючи її скорочення, тобто гикавку. Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання.
