№ 40. Натурфілософія доби Відродження.
15-16 ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу. Цей термін вживається на означення періоду Відродження античної культури під впливом суттєвих перемін с соц-екон. та духовно-мц житті Зах.Європи. Філософія Відродження не відмовляється також і від філософії Аристотеля, але оригінальної, очищеної від середньовічних напластувань, а то й спотворень. Прибічники аристотелізму прагнули розвивати його матеріалістичні тенденції, запозичивши багато що у натурфілософів, стихійних діалектів та етичних вчень епікурейської школи і стоїцизму. Та особливий вплив мала східна, зокрема, арабська філософія, для якої характерна сильна матеріалістична тенденція, а також наукові досягнення арабів у галузі природознавства, що поширювались в Зах.Європі в 12-13 ст. Поряд з цим передумовами розвиткові своєрідної філософії Відродження сприяли також і великі відкриття та винаходи, які були зроблені на той час. Потреба розвитку нових галузей промисловості спричиняла якісно новий поступ у природознавстві – астрономії, механіці, географії та ін.науках. Філософія Відродження ставила і прагнула вирішити важливі філософські проблеми. В цілому філософське мислення цього періоду прийнято називати антропоцентричним, у центрі уваги якого була людина, тоді як античність зосереджувала увагу на природно-космічному житті, а в середині віку в основу брався Бог та пов’язана з ним ідея спасіння. Звідси – характерна риса епохи Відродження: орієнтація на мистецтво. Відродження – епоха художньо-естетична.
Справжній світоглядний переворот епохи Відродження проявився в поглядах на світобудову Миколи Коперніка (1473-1543) та Джордано Бруно (1548-1600). Геліоцентрична теорія створена і обгрунтована Коперніком. Повністю заперечувала середньовічні теологічні уявлення про Всесвіт і місце людини у ньому. Вона відкривала принципово нові шляхи для розвитку природознавства, зокрема фізики та астрономії. Д.Бруно розвиваючи геліоцентричну теорію, висунув ідею безкінечності Всесвіту та множинності в ньому світів, стояв на позиціях пантеїзму, “розсередивши” Бога в усій природі. Він вважав, що природа і Бог є в речах. Д.Бруно сформував основний принцип природознавства, що переживало період становлення: Всесвіт єдиний, безкінечний, він не породжується і не знищується, не може знищуватися або збільшуватися. В цілому Всесвіт нерухомий, але і його просторі рухаються лише тіла, які є складовими частками Всесвіту. 1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? 2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? 3. Чи є агностики серед матеріалістів? 4. Чи є серед ідеалістів моністи? 5. Чи може об”єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? 6. Чи визнає суб”єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? 7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? 8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? 9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? 10. Чи може за Арістотелем матерія існувати без форми? 11. Чи тотожні філософські поняття “мова” й “мовлення”? 12. Чи існує у світі суб”єктивна компонента? 13. Чи є загальне в одиничному? 14. Чи тотожні поняття “причинність” і “каузальність”? 15. Чи може необхідне водночас бути випадковим? 16. Чи тотожні поняття “народонаселення” і “суспільство”? 17. Чи тотожні поняття “індивид” і “особистість”? 18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії? 19. Чи тотожні поняття “культура” і “цивілізація”? 20. Чи є в істині релятивне? 21. Чи є в істині абсолютне? 22. Чи може свобода бути абсолютна? 23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? 24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? 25. Чи визнає апологетика античну філософію? 26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Арістотеля? 27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Арістотеля? 28. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? 29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? 30. Чи може об”єкт пізнання існувати без суб”єкту пізнання? П. Альтернативні тести (друга версія) 31. Особистістю народжуються, або стають? 32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? 33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? 34. Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне? 35. Що відображає сутність явища за Кантом – “річ у собі” або “річ для себе”? 36. Гегель був представником об”єктивного ідеалізму, або представником суб”єктивного ідеалізму? 37. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? 38. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? 39. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? 40. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? 41. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? 42. Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною? 43. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? 44. Філософія Відродження була “техноцентричною” або антропоцентричною? 45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? 46. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? 47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинност? 48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? 49. Апологетика є характеристикою патристики або схоластики? 50. Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський? 51. Що відроджує філослофія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків? 52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм? 53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів? 54. Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль? 55. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій? 56. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук? 57. Як можна подолати “відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей? 58. Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце? 59. Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка? 60. Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем? Ш. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) по його визначенню (дефінієнсу) 61. Що визначається марксистами як об”єктивна реальність, яка дана нам в почуттях? 62. Що у філософії визначається як єдність сутності і існування? 63. Що у філософії визначається як теорія пізнання? 64. Що у філософії визначається як вчення про світ? 65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів? 66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття? 67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософї? 68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами? 69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів? 70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших? 71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов”язковість зв”язків, явищ, подій? 72. Яка філософська категорія відображає обов”язковість, стійкість зв”язків, неминучість явищ і подій? 73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості? 74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключеними? 75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об”єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об”єктів або процесів? 76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв”язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність? 77. Яку філософську категорію визначають як соціально організоване виробництво різновиду знання? 78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності? 79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об”єкту? 80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб”єкту й об”єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об”єкта відповідне до потреб суб”єкта? 81. Що у філософії визначають як міру людського у людині? 82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності? 83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб”єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об”єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам? 84. Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнання необхідності? 85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку? 86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? 87. Що у філософії визначається як джерело розвитку? 88. Що у філософії визначають як здійснену можливість? 89. Яка філософська категорія відображає відносність істини? 90. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?
|