Маркетинг – це процес вивчення і формування спожив¬чих запитів і переваг, а також використання всіх ресурсів і потенціалу фірми для їх задоволення з ураху¬ванням отримання прибутку і для особистої потреби споживачів. М. від анг. “ринок, торгівля, продаж, комерційна діяль¬ність”. Виник на поч. ХХ ст. в США. Хронологія зародження і розвитку М. в США: 1901-1905рр. – дисципліни маркетинг продукції та методи М-гу включено до нав Ринкова ціна формується під впливом безлічі факторів, що визначають стан відповід¬ного ринку: на практиці виділяють 3 групи основних факторів 1908р. – організовано першу М-ву дослідницьку фірму. 1926р. – створено Американську національну асоціацію викладачів М-гу та реклами, а згодом Американське тов-во маркетингу. 1937р. – створено Американську М-гу асоціацію. Є також інші визначення М-гу: 1) це сис-ма взаємопов’язаних дій щодо планування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, котрий задовольняє потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985р.); 2) це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф.Котлер, 1990р.). Існує багато визначень М.: 1) М. – сис-ма взаємопов’язаних дій щодо планування та втілення в життя задуму, ціноутв-ня, просування та розподілу ідей, товарів послуг завдяки обміну, котрий задовольняє потреби. 2) М– процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх рес-в і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів. 3) Інше кажучі М. – це аналіз, планування, реалізація і контроль за втіленням “суміші” маркетингових рішень стосовно продукту фірми. М. орієнтується на задоволення споживачів як необ¬хідну передумову досягнення прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Отже М це – стиль мислення пудприємця, який виходить із визнання пріорітетності споживача.
Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і викор-ням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.У процесі відтворення фінанси п-ств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:- формування фін-х ресурсів у процесі вир-чо-госп-ї д-сті;- розподіл та викор-ня фін-х ресурсів для забезп-ня операційної вир-чої та інвестиційної д-сті, для виконання своїх фін-х зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;-контроль за формуванням та викор-ням фін-х ресурсів у процесі відтворення.Обов'язковими передумовами ефективного функц-ня фінансів п-ств є:- різноманітність форм власності;- свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;- вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;- самофін-ня п-ємництва;- правове забезп-ня правил ек-ї поведінки всіх суб'єктів п-ємницької д-сті;- обмеження і регламентація держ-го втручання в д-сть п-ств.
Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Спочатку воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів” в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації). Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації, лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного досягнення цілей організації .
Політологія як наука в нашому сус-ві формувалася дуже пізно. На те був ряд причин, серед яких можна назвати такі як загальна недооцінка суспільної теорії, взагалі функції теорії завершувалися на коментуванні ідеології, взагалі суспільство не мало політичного виховання та політичної сили.
