Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і викор-ням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.У процесі відтворення фінанси п-ств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:- формування фін-х ресурсів у процесі вир-чо-госп-ї д-сті;- розподіл та викор-ня фін-х ресурсів для забезп-ня операційної вир-чої та інвестиційної д-сті, для виконання своїх фін-х зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;-контроль за формуванням та викор-ням фін-х ресурсів у процесі відтворення.Обов'язковими передумовами ефективного функц-ня фінансів п-ств є:- різноманітність форм власності;- свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;- вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;- самофін-ня п-ємництва;- правове забезп-ня правил ек-ї поведінки всіх суб'єктів п-ємницької д-сті;- обмеження і регламентація держ-го втручання в д-сть п-ств.
Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Спочатку воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів” в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації). Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації, лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного досягнення цілей організації .
Політологія як наука в нашому сус-ві формувалася дуже пізно. На те був ряд причин, серед яких можна назвати такі як загальна недооцінка суспільної теорії, взагалі функції теорії завершувалися на коментуванні ідеології, взагалі суспільство не мало політичного виховання та політичної сили.
