Чому ми, українці, в незалежній наче Україні святкуємо чуже нам 8 березня — «день Амана» (Гамана), юдейське національне свято Пурім? Про справжню природу цього свята можемо довідатися з наступної історичної довідки.
Перський цар Ахашверош (Ксеркс) (V ст. до н. е.), за юдейською легендою, прогнав за непослух свою дружину і одружився з Естер — сиротою, яку виховував дядько Мордехай. Цар мав візира Гамана, котрому вклонялися всі, окрім юдеянина Мордехая. Ображений Гаман сказав цареві, що юдеї не коряться і не поважають царя. Повіривши, цар доручив Гаманові знищити юдеїв. Тоді Естер зізналася цареві, що вона юдейка і нагадала, що Мордехай свого часу врятував Ахашверошу життя, і впросила царя покарати Гамана. Цар піддався намові Естер — Гамана було вбито. Після цього Мордехай став другом царя, а юдеї дістали в царстві владу, скориставшись якою повісили десятьох Гаманових синів та вбили 75 тисяч своїх ворогів.
Відтоді ця кривавa подія стала національним святом юдейського народу і відзначається щорічно 8 березня як свято Пурім або день Гамана.
Комуністка, німецька юдейка Клара Цеткін 1910 р. на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) запропонувала відзначати 8 березня як день жінки, її підтримала німецько-польська юдейка комуністка Роза Люксембург. Конференція проголосила 8 березня міжнародним жіночим днем. Але це свято не прижилося в світі. Його святкували, крім Ізраїлю, тільки в Московській імперії.
Відзначення цього жіночого дня, що, як правило, припадає на Великий піст, часто супроводжуються гучними пиятиками та забавами, чим порушуються норми християнської етики і зневажаються релігійні традиції християн.
Цивілізований світ на знак поваги й любові до жінок щороку у другу неділю травня відзначає День Матері — після Великодніх свят, в час розквіту весни й наближення сонячного літа.
Оскільки український народ у своїй основі є християнським і належить до сім’ї європейських народів, нав’язане силоміць свято 8 березня є чужим для нас.
Нам годиться відзначати справді міжнародне свято — День Матері.