Шведські біологи Дан-Ерік Нільсон і Сюзана Пелгер з Лундського університету змоделювали на комп'ютері історію еволюції ока. У цій моделі все почалося з появи тонкого шару клітин, чутливих до світла. Над ним лежала прозора тканина, крізь яку проникало світло; під ним - непрозорий шар тканини. Окремі, незначні мутації могли змінювати, наприклад, товщину прозорого шару або кривизну світлочутливого шару. Вони відбувалися випадково. Учені лише внесли до своєї математичної моделі правило: якщо мутація покращувала якість зображення хоч би на один відсоток, то вона закріплювалася в подальших поколіннях. Врешті-решт, "зорова плівка" перетворилася на "бульбашку", заповнену прозорим холодцем, а потім і в "риб'яче око", забезпечене справжнім кришталиком.
Кішки, як і будь-які хижаки, що ведуть нічний спосіб життя, добре бачать в темний час доби. У тьмі їх зіниці помітно розширюються, досягаючи діаметру 14 міліметрів. У людини діаметр зіниці не перевищує восьми міліметрів. Значить, кішці потрібно набагато менше світла, ніж людині, щоб розрізняти предмети та інших тварин. Крім того, око кішки влаштоване інакше. У його глибині, за сітківкою, є особливий шар, що відображає, - Tapetum lucidum. Він відкидає світло, що потрапляє кішці в очі. Ось чому очі кішки світяться в темноті жовтим або зеленим. Завдяки цій особливості зорові клітини, розташовані на сітківці її очей, отримують удвічі більше світла.
В оці людини є два види світлочутливих клітин: палички і колби. Палички розрізняють темне і світле. Завдяки ним ми хоч щось бачимо по ночах. Колби сприймають колір. У кішки - ті ж два види кліток. Ось тільки, якщо у людини на одну колбу доводяться чотири палички, то у смугастих-вухастих - двадцять п'ять! Ось чому кішки набагато гірше за нас бачать кольори. Так, червоний колір зовсім недоступний їм. Світ кішки виглядає бляклим і блідим. Наукова мудрість свідчить: "Вдень все довкола кішки сіро". Лише окремі кольори - наприклад, блакитний - скрашують її кругозір.
Зір птахів феноменальний. Так, шуліка з висоти 2000 метрів відмітить падаль, яка лежить на землі. Очі хижої птиці по праву можна назвати унікальним біноклем. Влаштовані очі птиці інакше, чим у нас. Посеред очного дна у людини є "жовта пляма". Тут найбільш чутливі до світла клітини. Це - область найбільш гострого зору. У нашому оці - всього одна "жовта пляма", а ось у птахів - їх дві. Вони можуть однаково добре бачити відразу два об'єкти, що знаходяться осторонь один від одного. Так, дрізд в одну і ту ж мить може пильно вдивлятися в черв'яка, якого задумав схопити, і в кішку, яка крадеться до нього самого. Друга "жовта пляма" лежить трохи глибше першої. Вона збільшує предмет, на який дивиться птиця. Ось чому у птаха очі "як бінокль". Якщо прийняти гостроту зору орла за 100 відсотків, то зір людини складає всього 52 відсотки від орлиного зору.
А ось які здібності деяких інших видів тварин: восьминіг - 32 відсотки від орлиного зору; павук-скакун - 9 відсотків; кішка - 7 відсотків; золота рибка - 5 відсотків; щур - 0,7 відсотка; дрозофіла - 0,07 відсотка; планарія (черв'як) - 0,009 відсотка.
Гострота зору пов'язана ще і з тим, як добре око може розгледіти предмети, розташовані на різній відстані. Для цього він "пристосовується" до них. Цю властивість називають акомодацією. У людини, як і у інших ссавців, міняється кривизна кришталика. Коли ми розглядаємо предмет, лежачий поблизу, кришталик сильніше скривлюється, і це міняє його заломлюючу здатність, або оптичну силу. Вимірюють цю здатність в діоптріях. Молода людина легко переводить погляд з ближнього фону на далекий план. Кришталик її ока дуже еластичний і міняє свою заломлюючу здатність на 14 діоптрій. А ось улюблений собака молодої людини цим талантом обділений. У собаки оптична сила кришталика може збільшитися лише на один діоптрій. При таких природних завдатках можна добре бачити або на віддалі від себе, або прямо перед собою. Так, гончі пси дальнозорки. Кішки теж краще всього можуть розгледіти предмети, що знаходяться в стороні від них. Особливо добре вони бачать на відстані від двох до шести метрів. Це дуже зручно для полювання на птиць або мишей.
Дуже дивний кришталик ока у баклана. Його оптична сила міняється на 50 діоптрій. Тому баклан може однаково добре бачити в повітрі і під водою.
І ще декілька фактів: Уважно придивіться до сузір'я Великої Ведмедиці. Якщо біля середньої зірки, в ручці ковша ви виразно побачите маленьку зірочку, значить, ваше око володіє нормальною гостротою. Такий спосіб перевірки зору був прийнятий у древніх арабів.
Чхнути з розплющеними очима неможливо.
Через хвилину перебування в темноті чутливість очей до світла зростає в 10 разів, через 20 хвилин - в 6 тис. разів.
Око крупних китів важить близько 1 кг. Зір в китоподібних монокулярний. Багато китів не бачать предметів попереду свого носа.
Таргани мають також інфрачервоний зір. Вуса у таргана не лише торкаються, але і нюхають.
Підсвічування очей червоним світлом протягом 2-3 хвилин підвищує нічну чутливість зору на півгодини. Цим способом користувалися армійські розвідники, ще в Першу світову війну.
