Невеличкий замок розташований на стрімкій 40-метровій скелі Аврора Ай-Тодорського мису в с.м.т. Гаспра. Тому видно його здалеку. Для того, щоб дістатися до кам'яного "гнізда", треба пройти приблизно сотню сходинок. Але йти неважко, сходи ведуть згори вниз.
Будова нагадує середньовічний лицарський замок. Чотири шпилі піднімаються вгору над стрімкою скелею. Сама фортеця невелика. Вона просто не може бути габаритною, бо стоїть на скелі.
"Ластівчине гніздо" стало своєрідною емблемою Південного берега Криму. Там завжди багато туристів. Часом розминутися на вузькому оглядовому майданчику біля "гнізда" дуже важко. Але з цього майданчика видно обтесані водою та вітром скелі.
Біля готичних стін постійно діє стихійний ринок сувенірів, де продають тисячі дрібних виробів з кераміки, ялівцю і всіляких пластмас, корали і черепашки тропічних морів, кольорові фотографії, картини. Найчастіше на сувенірах: на полотнах, на ватмані, на металевих і пластмасових підносах, на "амфорах" з благородної кераміки - зображене саме "Ластівчине гніздо".
Там же можна поласувати східними солодощами - пахлавою, щербетом і ще хтозна-якими назвами. Від "Ластівчиного гнізда" катери возять людей до Ялти, Євпаторії та інших кримських курортів.
Яку історію привезти
Чомусь вважається, що споруда на скелі з'явилася у другому десятилітті минулого сторіччя. Насправді "гнізду" майже 130 років. Невідоме навіть ім'я першого власника - якраз того, хто наважився першим побудувати дачу на цьому скелястому п'ятачку.
В російсько-турецьку війну 1877-1878 років на лікування в Крим приїхав поранений генерал. Для нього на місці майбутньої фортеці спорудили дерев'яний будиночок, з його вікон було видно лише море і небо. Перший власник, очевидно, був романтиком, він назвав це місце "замком любові". Але якій любові це присвячувалося, залишилося таємницею.
Назву свою будівля на скелі має від московської купчихи Рахманіної.
Свій нинішній вигляд "Ластівчине гніздо" отримало завдяки нафтовому промисловцеві, баронові Штейнгелю. Він займався бакинською нафтою, а відпочивати йому подобалося в Криму. Німецьке бачення "Ластівчиного гнізда" сильно нагадувало середньовічні замки батьківщини барона. Він придбав на скелі Аврори дачну ділянку і вирішив побудувати там романтичний замок , що нагадує середньовічні споруди на берегах Рейну. Вже в 1912 році на тісному майданчику стояв оригінальний готичний замок.
Під час кримського землетрусу у 1927 році з Ластівчиного гнізда зірвалось кілька шпилів. З-під нижнього балкону відломилась скеляста глиба. Реставратори довго думали, як відновити "перлину" Криму. Серед багатьох версій була - розібрати замок, пронумерувати всі камені та плити, а потім зібрати по-новому, але в іншому, безпечному місці.
Ще деякий час палац використовували як читальню, але потім ця споруда довгий час пустувала через аварійний стан. В 1950-х роках по стінах пішли тріщини, і тільки у 1968 році "Ластівчине гніздо" почали відновлювати.
Кому варто їхати
Не очікуйте від такого "замку" надто багато. Від нього буде віяти не давниною, а морським бризом. Сама фортеця великого архітектурного значення не має. Але краєвиди, які відкриваються з оглядового майданчика біля замку, вражаючі. Особливо, якщо трохи перехилитися через невисоку огорожу і глянути вниз. Там стрімкі скелі різко спадають в море, а хвилі розбиваються об великі камені і утворюють багато піни. Якщо вже вибиратися в далеку дорогу до "Ластівчиного гнізда", то в Криму ще варто відвідати Інкерманський скелястий монастир, Лівадійський палац, Ай-Петрі і, звичайно, море. Там, до речі, зараз триває "оксамитовий сезон".
