...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана. Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 Є чи нема домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають — нічого святого. Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 І ти слова його живії В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 І ласки панські, й панські жарти — Мужик все виніс на спині. Іван ФРАНКО "Панські жарти", 1887 І западе в живі серця За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 І на бунт, на чорну зраду, Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 І небо сковане, і скована земля... Ні серця, ні душі не звуть небесні руна; Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва, Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І небо сковане, і скована земля", 1911 І гнеться дерево від плоду, І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу. Тодось Осьмачка "Ніч і день". 1954 Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви. Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 Іншим сіті наставляти, Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 А земля — скорбот оселя, Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884 А вважай на ту падлюку, Щоб не вдрав яку він штуку, Бо то, брате, хитрий звір! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 А назустріч небезпеці Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути. Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
