Прислів’я та приказки про старість та життєвий досвід
Згадала стара, як молодою була. Ліпша старого рада, як молодого робота. Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала. Не лай старого — сам старим будеш. Ненадовго старий жениться. Не питай старого, а питай бувалого. Поважай старих, бо й сам старим будеш. Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився. Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш. Сонце заходить — старим радість. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. Старе, як мале: що побачить, того й просить. Що старе, що мале, що дурне. Старий, старий, але ярий. Старий, а розуму за дитину не має. Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться. Старий багато знає, а ще більше забув. Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре. Старий ворон пусто не кряче. Старий говорить, говорить, та й направду виходить. Старий кіт, а масло любить. Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає. Старий про старе й думає. Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить. Старий хоче спати, а молодий гуляти. Старі крутяться, а молоді учаться. Старого горобця на полову не зловиш. Старого вчити — що мертвого лічити. Старого дерева не випрямиш. Старого чоловіка для поради держи. Старому женитися і ніч коротка. Старому брехати — не ціпом махати. Старому подушечки, а молодому ігрушечки. Старому піч, як малому колиска. Старому та хворому годи завше, як малому. Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила. Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили. У старого голова, як решето: багато було, та висіялося, У старого жінка молода — велика біда. Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий. «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!» Шануй старих — молоді тебе пошанують. Шукай правди у старих, а сили у молодих. Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде. І чорт на старість у монахи пішов. Не роками старість гарна, а ділами. Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде. Старість іде і хвороби веде. Старість — не радість, горб — не користь. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Від гніву старієш, від сміху молодієш. Незчувся, коли й постарівся. Старять годи і тяжкі пригоди. Тримайся того порога, перед котрим зістарівся. Цікаві скоро старіються. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися. Сиве волосся — ласка молода. Сивина в голову — біс у ребро. Сивина в бороду — розум в голову. Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий. Волос сивіє, а голова шаліє. Не будь цікавим, бо швидко посивієш. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. Три дні до смерті, та ніяк не доживеш. І не мірошникує, а голова борошном припала. Зігнувся в три погибелі. Добрі зуби, що кисіль їдять. Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить. Тоді дали хліба, як зубів не стало. Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто. Був кінь, та з'їздився. Кисіль зубів не псує. Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли. Вже мені вдолину йде, а тобі вгору. Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає, чорт борону підставляє. До пори збан воду носить. До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить. Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить. Без здоров'я нема щастя. Без здоров'я ніщо чоловікові не миле. Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість. Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду. Було б здоров'я, а все інше наживем Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасна варінт) Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив. Весела думка — половина здоров'я. Веселий сміх — здоров'я. Все можна купити, тільки здоров'я ні. Глянь на вид і про здоров'я не питай. Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає. Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров. Добре здоровому вчити хворого. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. Здоровий хворого не розуміє. Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить. Здоровому все на здоров'я йде. Здоровому здається, що ніколи не захворіє. Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості. Яка молодість, така й старість. Інший молод роками, та старий ділами. Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав. Молоде пиво шумить. Молода кров кипить. Молода, як горіх, так і проситься на гріх. Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати. Молоде на всі сторони гнеться. Молоде орля, та вище старого літає. Молодий місяць не всю ніч світить. Молодий може вмерти, а старий мусить. Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку. Молодого кров гріє. Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів. Нагинай гілляку, доки молода. Не можна покласти стару голову на молоді плечі. Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить. Сіла між молодими і помолодшала. Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти. Хоч молодий роками, та старий розумом. Хто змолоду балує, то під старість старцює. Рожа червона, та й та блідне. На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає. Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку. Добрі зуби і камінь перегризуть. Болять старі кості за гріхи молодості. Він не старий, але давній. В старій печі сам чорт палить. Горе старому вдома самому. Дай, боже, старим очі, а молодим розум. Де старий ногою, там молодий головою.
