Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
*** Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.
*** Бідняки потіють, а пани з того жиріють.
*** Царі – псарі: жалю не знають, людей за псів вважають.
*** Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять.
*** Цар - як кабан, а цариця – як печериця.
*** За царя нема й сухаря.
*** Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв.
*** Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом.
*** Багач – як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже.
*** Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає.
*** Багач норовить, як би бідного з ніг збити.
*** Бідний до бідних рідний, а багач нікому не радий.
*** От тобі, бабо, й Юр’їв день. (Прислів’я виникло в зв’язку з скасуванням в XVI ст. права кріпаків переходити раз на рік в день Юрія ( 26 листопада за ст. ст.) від одного пана до іншого)
*** Білі ручки чужу роботу люблять.
*** Сама земля панові не родить – мужик робить.
*** Бідняк робить, а багачеві родить.
*** Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.
*** Пан не жне, не косить, а жупан носить.
*** Пану і в будень свято, а в мужика і будень однято.
*** Бідний з праці рветься – багатому черево дметься.
*** Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати.
*** Багатство дме, а бідність удвоє гне.
*** Панам косять, а собі хліба просять.
*** Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому – дітки їсти просять.
*** Багач їсть калач, а бідний і хліба не має.
*** Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з’їсть.
*** Багач би око вийняв за кавалок хліба.
*** Багач так має, аж йому горлом пхає, а бідняк лиш слинку ковтає.
*** Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає.
*** Поки багатий стухне, то убогий опухне.
*** Ситий голодному не товариш.
*** Ситий голодного не розуміє.
*** Багатий бідного ніколи не зрозуміє.
*** Пшениця – то хлопська мука, хмельницька біда, а панська їда
*** Багатому пшениця, а вбогому полова.
*** Багатому дбає, а в себе й сорочки не має.
*** Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
*** Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.
*** Качиного зоба не накормиш, а панської кишені не наповниш.
*** Багачеві вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає.
*** У багатого й теля з телям, а в убого одна корова, та й та ялівка.
*** Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не найде.
*** Пан скаче, а хлоп плаче.
*** Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багатий скривиться, то усяк дивиться.
*** Панські шати – наші лати.
*** Через золото сльози ллються.
*** А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди?
*** Де один панує, там сотня бідує.
*** Велика риба маленьку цілою ковтає.
*** Багатому щастя, а вбогому трясця.
*** Хіба ревуть воли, як ясла повні?
*** Нема добра в нашім селі, бо панів багато.
*** Про вовка помовка, а чорт пана несе.
*** Панська свора – вовча потвора.
*** Не нашого поля ягода.
*** Панського роду, а псячого ходу.
*** Хто багатий, той не любить дати.
*** Пан би землею удавився, аби лише хлоп її не мав.
*** Панський маніфест спиною читали.
*** Тоді пани добрі, як сплять.
*** Добра пані за рабами.
*** Добрий пан: взяв у дітей хліб та й кинув псам.
*** Пан добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти.
*** З хлопами мирно живемо – лани хлопами оремо.
*** До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи.
*** Панам лихо розкидати – не плугом орати.
*** Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.
*** Якби не був свинуватий, то не був би і багатий.
*** Як багатий, так і клятий.
*** Тіло в злоті, а душа в мерзоті.
*** Де є такий багач, щоб не хотів більше, як має?
*** Пани – мужикові чужі люди.
*** Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий.
*** Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно.
*** Лиха зазнали від панів та й від підпанків.
*** Круки на стерво летять, а пани на людську біду.
*** Панська ласка – що вовча дружба.
*** У пана ласка до порога.
*** Панська ласка на бистрім коні їздить.
*** Багатому й гріхи прощають, а вбогого і так карають.
*** У сильного завжди безсильний винен.
*** Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.
*** Широкі панські степи, а людям на них тісно.
*** В панські ворота широко увійти, а вузько вийти.
*** На чиєму току молотять, тому й хліб возять.
*** Чий берег, того й риба.
*** Чия гребля, того й став.
*** Чий кінь, того й віз.
*** Багатому життя, а бідному виття.
*** Тільки й ходу, що з мосту та в воду.
*** Годи панові рік, а день не вгодиш – пропав навік.
*** Що вільно панові, то не вільно Іванові.
*** Дались мені у знаки оті панськи кулаки.
*** Піди до Кракова – всюди біда однакова, піди й за Карпати – то треба бідувати.
*** Від Львова до Кракова – скрізь біда однакова.
*** Ворон ворона не клює, пан у пана шкуру не здере.
*** Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать.
*** Пан з паном погодиться, а Іван в спину дістане.
*** За наше жито та ще нас і бито.
*** Чують, як пісні співаємо, а не чують, як вовками виємо.
*** Коли б пан за плуг взявся, то й світу б відцурався.
*** У селі пан – як у городі бур’ян.
*** Зарився в добрі, як свиня в багні.
*** За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере.
*** Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.
*** Від багача не жди калача.
*** Дай панові покуштувати, то він і гамкне.
*** Скільки панові не годи – рябу корову не подарує.
*** Казав пан: «Кожух дам», - та слово його тепле.
*** Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь.
*** Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть.
*** Чого пан гладок? Поїв та й на бок.
*** Хвали сіно в стогу, а пана в гробу.
*** Раз питався пан Івана, чи він любить свого пана. А Іван відповідає: «Люблю, пане, навіть дуже; щоб вас усі так любили, то ви б давно в землі гнили».
*** «Тату, лізе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан».
*** Рад бідняк пану, як сирота трясці.
*** Що малий пан вліпить, то й великий не відійме.
*** І малі камінці роблять синці.
*** Панська собака по-панськи гавкає.
*** Аж гарчить – так на меншого кричить.
*** Казенна палата від селян багата.
*** Крамар – як комар: де сяде, там і п’є.
*** Без бариша – голодна душа.
*** Заправив, як за рідного батька.
*** Що ступить, то лупить.
*** Купля руки пече, а продаж гріє.
*** Не похвалиш – не продаси, не погудиш – не купиш.
*** Купець бере торгом, піп – горлом, а мужик горбом.
*** Сякий-такий торгаш, та все їсть калач, а хлібороб хліб робить – і хліба вволю не їсть.
