Приказки та прислів'я: про бідність, горе, злидні, голод, жебрацтво, сирітьську та вдовину долю
Приказки та прислів'я: про бідність, горе, злидні, голод, жебрацтво, сирітьську та вдовину долю
***
Не кожен, хто дбає, той і має.
***
Частіш: хто робить – голий ходить.
***
Від трудів праведних не наживеш палат каменних.
***
Шилом моря не нагрієш – від тяжкої роботи не розбагатієш.
***
Бідному в житті тільки робота та скорбота.
***
Як на ноги сп’явся, то й за працю взявся.
***
Багатому свято, а вбогому діла багато.
***
Бідність - не порок, а гірше нещастя.
***
Тільки й рідні, що лапті одні!
***
Не ходить біда по лісу, тільки по бідних людях.
***
Гроші-то й роблять біду на світі.
***
Біда бідака знайде, хоч і сонце зайде.
***
Козак з бідою, як риба з водою.
***
Біда красить, як кип’яток рака.
***
Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.
***
Просились злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає.
***
Уклюнулись злидні на час, а не виженеш і за рік.
***
За злиднями добра не доробишся.
***
Як одна біда йде, то й другу за собою веде.
***
Біда бідою їде й бідою поганяє.
***
Біда ще й за горе зачепилася.
***
Біда біду бачить по сліду.
***
Той біди не бачив, хто сльозами не вмивався.
***
Біда – не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.
***
Хоч плач і не втирайся, а в тугу не вдавайся.
***
Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.
***
Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш.
***
Біда здибає легко, а трудно її збутися.
***
Біда вимучить - біда й виучить.
***
Не за нами одними біда прийшла, та тільки нам від того не легше.
***
Впився бідою, похмелився сльозою.
***
Біда біду перебуде – одна згине, друга буде.
***
Од біди тікав, та на другу натрапив.
***
Кого біда учепиться, то на спину стеребиться.
***
Трудно вийти з біди, як каменю з води.
***
Всюди біда, лише там добре, де нас нема.
***
На віку горя – море, а радощів – і в ложку не збереш.
***
Горе – що море: ні перепливти, ні випливти.
***
Горе – море: всього не вип’єш.
***
Мало слів, а горя річка.
***
Води – хоч топитись, та нема де напитись.
***
Не шукай горя – воно само знайде.
***
І на горах родить горе.
***
І за морем люди б’ються з горем.
***
І в Відні люди бідні.
***
Лихо нікого не красить.
***
Горе тільки рака красить.
***
Горе не задавить, а з ніг звалить.
***
Іржа їсть залізо, а горе – серце.
***
Лихо не по дереву ходить, а по людях.
***
Гірке його життя, як полин.
***
Крутиться, як білка в колесі.
***
Змарнів, як полова.
***
Живе, лиха прикупивши.
***
Живе, як сорока на тину.
***
Примостивсь, як сорока на колу.
***
Живемо добре, горя в людей не позичаємо.
***
Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди.
***
Де лихо пристане, там і трава в’яне.
***
Лихо приходить тихо.
***
Лихо до нас біжить бігом, а від нас навкарачки лізе.
***
Відходить лихо пішки, а приїздить верхи.
***
Лихо як наскочить, то й почне торочить.
***
Ти хочеш на гору, а лихо за ногу.
***
Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
***
Добро пушить, лихо сушить.
***
Радість красить, печаль палить.
***
Журба – не сонце, а сушить добре.
***
В доброму житті кучері в’ються, а в поганому – січуться.
***
Доки сонце зійде – роса очі виїсть.
***
Доки сонце зійде – довго намерзнешся.
***
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
***
Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу.
***
Журба плугом по серцю оре.
***
Журба гірша, як хвороба.
***
Як черв’як у дереві, так біда в серці.
***
Від горя хворість, - від хворості смерть.
***
Нужда та праця в могилу кладе.
***
Інший молодий годами, та старий бідами.
***
У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.
***
Бідному все вітер у очі віє.
***
На убогого всюди капає.
***
Хто везе, того ще й підганяють.
***
На бідного Макарі всі шишки летять.
***
Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.
***
Без волі плачу доволі.
***
Гадка гадку прошибає: журиться, що нічого не має.
***
Звання козаче, а життя собаче.
***
Світу багато, а поночі жить.
***
Не все то маємо, що гадаємо.
***
Степ без кінця, а коня попасти ніде.
***
Тільки й землі маю, що поза нігтями.
***
Тяжко сіяти, як нічого орати.
***
Поля – що й курці лапою нема де ступити.
***
І курці носом нема де клюнуть.
***
Там того поля на заячий скік.
***
Дожились до того, що хоч серед хати орати.
***
Хто б його рад чуже орати, та от горе – свого плуг не оре.
***
На нашій ниві колосся, що у шолудивого волосся.
***
Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень.
***
На чужому коні не наїздишся, а чужим добром не нахвастаєшся.
***
Побила лиха година – ота чужа нива та позичений серп.
***
На чужій землі не доробиш хліба.
***
На чужому полі не матимеш волі.
***
У чужій пасіці бджіл не розведеш.
***
В чужій кошарі овець не розведеш.
***
Бідаку не первина, що ні з чим до млина.
***
У голоти нема що молоти.
***
Моє не молочене, а твоє і на тік не волочене.
***
Багато я маю, - аж три клуні хліба: в одній вітер, в другій – мак, а третя – стоїть так.
***
Привикай, коровко, до житньої соломки.
***
Нема у мене ні кола, ні двора, - увесь тут.
***
Такий бідний, як мак начетверо.
***
Маюся, як голий у терну.
***
Нізавіщо і рук зачепити, щоб було як жити.
***
Дожились до того, що нема нічого.
***
Не живе, тільки дні одживає.
***
Б’ється, як риба об лід.
***
У голоти безліч турботи.
***
Як засинаю, тоді тільки й лихо забуваю.
***
Ані печі, ані лави, і на столі нема страви.
***
Ні кола, ні двора, ні рогатого вола.
***
Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівають.
***
До дуги й вудила не достає тільки воза та кобили.
***
Куди не кинь, то все клин!
***
Рогатої скотини: вила та граблі. Хорошої одежі: мішок та рядно.
***
Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді!
***
Думала, чого корова не реве, а її дома нема.
***
Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу – ложкою.
***
Дожився до самого краю.
***
Хоч вовком вий.
***
Як не вертись, дітись нікуди: на небі високо, а в воду глибоко.
***
Хоч сядь та плач, хоч сидячи кричи!
***
Хоч з мосту та в воду!
***
Хоч живий у яму лізь!
***
Дожились, що ні свитки , ні чобіт.
***
Аж скриня тріщить з наготи.
***
В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.
***
Одна на мені, а друга в пранні.
***
Держись, Хома, - іде зима!
***
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що!
***
Вербові дрова, а козиний кожух, то випре й дух.
***
Іде зима, а кожуха нема.
***
Як настане лютий, то спитається, чи вдягнені, узуті.
***
Ні шерстинки у дворі: голий, як бубон.
***
Голого легко голити.
***
Голий, як турецький святий.
***
Голе, аж ребра світяться.
***
Голий, як мати народила.
***
Голому й на сіні мулько.
***
Голий, як палець.
***
Голий, як пень.
***
З голого, як з святого, не візьмеш нічого.
***
Голий підперезався, і все на ньому – хоч в дорогу!
***
От розбагатіла: поли деру, та спину латаю.
***
Поли крає, а плечі латає.
***
Багатий! Куди не кинь, та все латкою наверх.
***
Бідному куди не кинь, та все догори діркою.
***
Куди не оберни, то все дірки зверху.
***
Вітром підбито, а морозом підшито.
***
Тягни рядно на двох одно.
***
Хоч грошей нема, та в одежу вбився: розкрий поли, той ноги голі.
***
Родився без сорочки, так і вмру без штанів.
***
Прожив, як у ступі стовк: ні смаку, ні знаку.
***
Дожився: штани одні, а сорочок не менш!
***
Штани – як решето, а чоботи роти пороззявляли.
***
Бідному сапоги усе добрі до ноги.
***
Одна нога взута, другая роззута, а якби третя була – не знаю, як би й пішла.
***
На свиті стільки лат, як на селі хат.
***
Багатий на лати, та на дрібні сльози.
***
Тільки й має, що на собі.
***
У чоботях іде, а сліди босі.
***
Була в мене шапка пояркова: сім год по яру валялась – вона мені на мою голову дісталась.
***
Наїлась біди, напилась води.
***
Хліб та вода – бідного їда.
***
Хліб та каша – то їда наша.
***
Борщ, каша та ще кваша – вся їжа наша.
***
Борщ та капуста – хата не пуста.
***
Хліб – батько, вода – мати.
***
Без хліба – не до обіда.
***
Аби хліб, а зуби будуть.
***
Лісу – хоч бийся, води – хоч мийся, а хліба – хоч плач.
***
Без солі, без хліба – худая бесіда.
***
Живемо, хліб жуємо,а іноді ще й присолюємо.
***
Багач не відає, що бідний обідає.
***
Не замісиш густо, як у коморі пусто.
***
У вбогого щодня піст.
***
Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.
***
Риба – не хліб: ситий не будеш.
***
Риба – вода, ягода – трава, а хліб всьому голова.
***
Коли є хліба край, то й під вербою рай.
***
Як хліба ні куска, то й в хаті тоска.
***
Не красна хата уграми, а красна пирогами.
***
Не до жиру – буть би живу!
***
Живемо, - часом з квасом, порою з водою.
***
Навчить лихо з маком коржі їсти.
***
Галушка, лемішка – хлібові перемішка.
***
Один з сошкою, семеро з ложкою.
***
Ще то не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема.
***
Ні хліба куска, ні солі дробка, ні страви ложки, ні води корця.
***
Вари воду –вода й буде!
***
З попелу галушки не вдаються до юшки.
***
Стало на юшку, а не стало на петрушку.
***
Юшка кишки переїла.
***
Від кулешу і ніг не поколишу.
***
Поки жнемо, доти й їмо, а як скосили – то все й поїли.
***
Молотив цілий день, а віяти нічого.
***
Ні в горшку, ні в мішку.
***
Нема й ока запорошить!
***
Прийшов нестаток – забрав остаток.
***
Казала кума – дам пшона, а у неї в самої нема.
***
Борщ такий, що за туманом і дітей не видно.
***
Ніщо їсти, ніде сісти.
***
Попросили б і сісти, так нічого їсти.
***
Такий убогий, що й кошеняти з запічку нічим виманити.
***
Стільки має, як голодний за зубами.
***
Їсти – хоч своїх пальці гризти.
***
Голод – не тітка, а лютої мачухи лютіший.
***
І ріски в роті не було.
***
Так виголодався, що й не забалакає.
***
Голодне око не засне глибоко.
***
Не спиться – хліб сниться.
***
Голодній кумі хліб на усі.
***
Голодному і вівсяник добрий.
***
Голодний з’їсть і холодне.
***
Голодній курці все просо на думці.
***
Голодному й опеньки м'ясо.
***
Голод києм не відженеш.
***
Вижене голод на холод.
***
Прийшов гість, та на голу кість.
***
Спасибі за полудень, що наївся та й голоден!
***
На порожній шлунок і душа смутиться.
***
Добре пісні співати пообідавши.
***
Прийшлась ложка до рота, та їсти чортма чого.
***
Обмок – як вовк, обкис – як лис, голоден – як собака!
***
Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то несмачно.
***
Лихо наше – ячна каша: з’їв би і такої, та нема ніякої!
***
Що ж робить? Хіба круту варить, бо рідкої ні з чого.
***
Добра каша! Крупина за крупиною ганяється з дрючиною.
***
Густенька каша, та не наша, а наш несолений куліш – як хочеш, так його і їж!
***
І дурень кашу зварить, як пшоно є!
***
Гречана каша – то матір наша, а хлібець житній – батько наш рідний.
***
Вареники - хваленики, всі вас хвалять, та не всі варять!
***
У піст їли хрін, а у м’ясниці – кислиці.
***
Був би горщик та було б в горщику, а покришка найдеться!
***
Вони мотузком хліб ріжуть, бо ножа нема.
***
Сип. Жінко, перцю, - нехай нам хоч раз на віку гірко буде на серцю!
***
Коли ласувати, так ласувати: бий, жінко, ціле яйце в борщ!
***
«Що ваші роблять?» - «Пообідали, та хліб їдять».
***
«Тату, ідіть обідати!» - «А хліб є?» - «Нема!» - «Ну, я не голодний».
***
Вже й дрова і вода, - коли б сир і мука, то вареників би наварила.
***
Казав дід бабі: «Якби сир та масло, то вареників наварили б, тільки що ж, - борошна нема».
***
За одним присідом вечеря з обідом.
***
«Що вечеряв?» - «Скрутні: покрутився, покрутився та й спати ліг».
***
«Що варили на вечерю?» - «Шару юшку. Пошарите, та й спать поляжете».
***
«Моя мати між двома хлібами вмерла». – «Чого ж так?» - «Одного не дочекала, а другий вже минувся».
***
Нема що їсти, нема пити, немає й роду, щоб поговорити.
***
«Є» - слово, як мед солодке; «немає» - слово, як полин, гірке.
***
Гірка горілка, та й життя не солодке.
***
До неба високо, до царя далеко, а до шинку близько.
***
Бідна душа без гроша.
***
У кого грошей нема, тому й світ, як тюрма.
***
У його грошей, як у жаби пір’я.
***
У кишені вітер гуляє.
***
Пив би пиво, та в кишені диво.
***
Де тонко – там і рветься, де благе, там і дереться.
***
Загряз в борги по самі вуха.
***
Краще без вечері лягати, та без боргів вставати.
***
Як батька чужими пирогами поминать, то лучче без поминок.
***
Без позички жити – не тужити.
***
Станеш позичати – будеш бідувати.
***
Був голосок – та позички з’їли.
***
Голод мутить, а борг крутить.
***
Позичка на боржнику верхом їздить.
***
В борг береш – собі на шию ярмо кладеш.
***
Позика – не штука, та віддача – мука.
***
Мій батько нікому не винний: у одного позичає, а другому повертає.
***
Чужа хата – гірше ката.
***
В чужій хаті і тріска б’ється.
***
Хата чужая, як свекруха лихая.
***
Бодай ніхто не діждав у чужому кутку сидіти.
***
«Кіндрате, де твоя хата?» - «Літом на галах, а зимою під скиртою». (Гал – галявина в лісі).
***
Не в тім річ, що у хаті піч, а біда, як нема.
***
Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
***
Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
***
Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш.
***
Живеш, як у решеті: відкіль вітер не дме, та повна хата холоду.
***
Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.
***
І комашки мають подушки, а бідняк – у голови кулак.
***
Хто нічого не має, того ніхто не знає.
***
У бідного і приятелі мруть.
***
Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають.
***
Коли бідний, то забуде й брат рідний.
***
Кожні ворота для бідного заперті.
***
Бідному ніхто не подарує.
***
Маємось, як горох при дорозі: хто не хоче, той не скубне.
***
Шерсть стрижуть і шкуру деруть.
***
З кого ремінь деруть, а з кого лій топлять!
***
Хоч латане, аби не в людей хватане.
***
Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити.
***
Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять.
***
Цілий вік з торбою не лаявся.
***
Гірш всього при старості бідність.
***
Радий старець і тому, що пошив нову торбу.
***
Моє господарство – в міх та й на плечі!
***
А, здорові, діди! Чи не маєте біди? То в мене купіть, або й так візьміть.
***
Батько був середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині.
***
Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося.
***
Де щастя упало, там і приятелів мало.
***
Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!
***
Матір ні купити, ні заслужити.
***
За гроші не кипиш ні батька, ні матері, ні родини.
***
Нема тих яток, що продають рідних маток.
***
На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
***
Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна!
***
Сирота – як камінь на роздоріжжі.
***
Сироту і вдовицю – то й тріски б’ють.
***
За сиротою журба за журбою.
***
Сиротою жити – сльози лити.
***
Хто сиротою не бував, той не наплакувався.
***
Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.
***
На сирітський жаль ніхто не вважає.
***
Ніхто не баче, як сирота плаче; а як за скаче, то всяк баче.
***
В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, - так чують.
***
Сироту лають і б’ють, та плакать не дають.
***
Сироті хоч з мосту та в воду.
***
Без роду, без плем’я – без привіту, без совіту.
***
Росла – весни не бачила, зросла – літечка не знала, прийшла осінь – сирітського серця не нагріла.
***
З хати по нитці – сироті свитина.
***
Тоді сироті неділя, як сорочка біла.
***
Сироті докипить і в животі.
***
Без батька – півсироти, а без матері – вся сирота.
***
Як умре дитина, то мала щербина, а як батько або мама – то велика яма.
***
Чужа ласка – сироті великдень.
***
Сироті женитися – ніч маленька.
***
Сирітська сльоза не капає дарма.
***
І у сироти на подвір’ї сонце засвітить!
***
Мати голівку миє – пригладжує, а мачуха миє – прискубує.
***
Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є.
***
Мати дітей пушить, а мачуха сушить.
***
Добра мачуха, а все не рідна мати.
***
Мачушине добро, як зимнє тепло.
***
У мачухи прямі очі, а дивиться косо.
***
Лучче людям робить, ніж мачусі годить!
***
Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш – льолю купи, хочеш – голий ходи.
***
Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив!
***
Вдовіти – горе терпіти.
***
Вдівець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
***
Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти!
***
Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає.
***
Плачте, очі, хоч до віку по доброму чоловіку.
Джерело: http://www.abetka-logopedka.org |
| Категорія: Прислів’я та приказки | Додав: galsite (28.03.2009)
|
| Переглядів: 4275
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
