На Великдень після святкової Служби Божої, скуштувавши свяченого яєчка та паски, виходьмо на церковні площі, відкриті галявини та всі вкупі славімо воскреслого Христа, тішмося святами та весною так, як це робили з року в рік наші предки. Попри заборону в радянські часи водити веснянок та гаївок, вони все-таки збереглися. В час, коли ми хочемо і вчимося повніше відчувати свій внутрішній світ, а перед своїми дітьми відкриваємо історію рідного народу, давайте заодно і відроджувати давні традиції святкування Великодня. До того ж, це гарна розвага, бо гаївки та веснянки мають веселий ігровий хороводний характер. Розучуйте разом із «Новою Ерою» тексти найпопулярніших гаївок та веснянок, і гайда разом зі своїми родинами, дітьми, друзями ділити радість найбільшого свята усіх християн. Нехай усміхається сонце, схоже на писанку, нехай дзвонять дзвони усіх церков, хай буде свято і радість, а звуки гаївок завмирають десь під небесами…
Ігри та хороводи Жучок Ходить жучок по болоті, А жучиха по золоті, Грай жучку, грай небоже, Най ти Пан-Біг допоможе (2р) А наш жучок невеличкий Купив собі черевички. А наш жучок, як паночок, Купив собі жупаночок. На жучкові опанчина, А сам жучок, як дитина, А як будеш добре грати, Скажемо ти паски дати. А ми того дочекали, Аби нині жучка грали. І ще будем рік чекати, Аби того жучка грати
Пустіте нас 1ряд: Пустіте нас (2) в Угорськую землю(2) 2ряд: Не пустимо(2) мости поломите(2) 1ряд: Хоч ми мости поломимо, ми вам заплатимо 2ряд: Не хочемо(2) вашої заплати(2) 1ряд: Заплатимо(2) тим крайнім дитятком(2) 1ряд: Не хочемо(2) крайнього дитяти(2) 1ряд: А ми замки поломимо, таки поїдемо(2)
Голубка Учасники рухаються у колі зі співом. «Голубка» ходить всередині кола і вибирає собі голуба. Потім кожен вибирає собі пару. Йдуть по колу по двоє. А голубка ходить між цими парами сама, співаючи:
Ми голубку ізловили, Та й довкола обступили: – Ой, голубко, чого тужиш? Вибирай си, кого любиш. Кругом тебе жваві хлопці, Самі гарнії молодці, Очі, бровоньки чорненькі, Усі вони молоденькі. – Як же мені не тужити? Нема мені тут з ким жити, Усі гарні до одного, Лиш нема тут миленького.
Маю хустку вишивану Маю хустку вишивану на чотири боки, Кого люблю, кого люблю — кидаю під ноги. Цю не люблю, цю не люблю, цю не поцілую, А хусточку вишивану тобі подарую. Маю хустку вишивану на чотири кінці, Кого люблю, поцілую, стелю під колінця. Цю не люблю, цю не люблю... і т. д. без кінця Опис гри: Діти ідуть по колу, вхопившись за руки. Дівчинка тримає хустинку над головою і йде в протилежному напрямі. Розстеляє під ноги хлопчику. На спів другого стовпчика хлопчик іде з хустиною, дарує її дівчинці, розстеляє під ноги, обоє піднімають її. Знову дівчинка з хустинкою, а хлопчик стає на місце дівчинки. І так без кінця.
Писанка Дівчата стоять з одного боку, а хлопчики навпроти. Дівчатка з хлопчиками перегукуються.
Дівчата. Ой легіню, вийди з хати, Не бійся морозу, Я тя в твої білі ручки Писанку положу. Хлопці. Ой, чия то дівчинонька По горі ходила? Взяла в руки писаночку, Води ся напила. Дівчата. Ой, молоді легіники, Де воли займете? Я згубила писаночку, Чи її знайдете? Хлопці. Ой, займемо сиві воли В зелену ліщину, Заміняєм писаночку За гарну дівчину. Дівчата. Який листок на яворі. Такий на калині, Ти писанку пожалував, Маю жаль донині.
Воротай-Воротайчику (Гаївка-гра) Воротай-Воротайчику, Відтвори Воротонька, Відтвори Воротонька, Бо їде Сиротонька. - Що ж то там за Пан їде, Що ж то нам за Дар везе? - Веземо тобі Дари, Як всім Пчілонькам Яри. - Ми Пчілок не беремо, За Дари не приймемо. - А що ж бо ви берете? За Дари приймаєте? - Золоте Ягняточко За Крайнє Дівчаточко, Золоте Ягняточко За Крайнє Дівчаточко.
Царівна (Гаївка-гра) Жила-була царівна, царівна, царівна. Жила-була царівна, царівна молода. Царівно, бійся відьми злої... відьми злої! Аж раз прийшла та відьма зла... відьма зла: «Засни, царівно, на сто літ… на сто літ!» І все заснуло твердим сном... твердим сном. І виріс там густий бур’ян... густий бур’ян. Аж раз прийшов царевич... царевич молодий. Він поцілунком розбудив…царівну молоду. І було в них весілля... весілля в них було. І всі кричали слава... слава! (...тій парі молодій). І були в них христини... христини в них були. І всі кричали слава... слава тій парі молодій. І виріс тут густий паркан... густий паркан. Опис гри: Усі стають у коло, беруться за руки. У середину по черзі виходять Царівна, Відьма, Царевич і виконують дії, про які співається. Кожен рядок співається, як перша строфа.
Мак (забавлянка) Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував ти в нашім садку, Чи видав же ти, як мак сіють? Ось так, ось так, ось так, сіють мак! Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував же ти в нашім садку, Чи видав же ти, як мак ріс? Ось так, ось так, ось так, ріс мак! Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував ти в нашім садку, Чи видав же ти як мак рвуть? Ось так, ось так, ось так, рвуть мак! Соловеєчку, сватку, сватку, Чи бував ти в нашім садку, Чи видав же ти як їдять мак? Ось так, ось так, ось так, їдять мак! Опис гри: Вибирають хлопця і дівчину, беруться за руки довкола них. Коло іде в один бік, пара — в інший. Після закінчення пісні хлопець вибирає замість себе дівчину з кола, дівчина — хлопця, а самі приєднуються до кола. Нова пара береться за руки, і все повторюється від початку.
Ми кривого танцю йдемо Ми кривого танцю йдемо, Ми в нім кінця не знайдемо. Ані кінця, ані ладу. Не спізнати, котра ззаду. Ти, сивая зозуленько, Закуй же нам веселенько. Ти тоді нам закувала, Як панщина дякувала. Тепер нам ягілка мила, Бо панщина ся скінчила. Вже пани ті повмирали, Що на панщину нас гнали. Пішли тії пасти кози, Що носили на нас лози. Хлопи ходять, люльку курять, Пани ходять та й ся журять. Як би хлопа зачіпити, Щоби гроші заробити. Наші батьки чорні були, За нас панщину відбули. А ми тепер, як день білі: Ми панщини не виділи. Примітка: кожен рядок повторюється двічі.
Огірочки (пісня - гра) Зеленії огірочки, Звивайтеся до купочки, Зеленії огірочки, завивайтесь, Молодії молодчики женихайтесь. Зеленії огірочки, звивайтеся докупочки, Зеленії огірочки завивайтесь, Молодії дівчаточка, віддавайтесь. Зеленії огірочки то ж бо ся в’ють, Молодії молодички Мед - горілочку п’ють. Молодії панночки, зійдітеся до купочки, Станьмо всі в ряд і в долоні трясь..
Ремінець Із гаївок-забав найбільш поширений так званий «Ремінець». Дівчата й хлопці впереміш стоять у колі обличчями до середини. Руки тримають складеними за спиною. Усі співають гаївку: – Сам ходжу, сам ходжу.... – Де ти, діти подівав? – Мор виморив, дощ витопив, Іно я ся, сиротонька, на біду лишив... Поза колом у такт гаївки ходить хлопець чи дівчина з справжнім ременем, непомітно вручає його комусь у руки – і новий володар (володарка) ремінця, виждавши для ефекту, поки вручальник відійде від нього, несподівано вдаряє сусіда (сусідку) справа. Той (та) утікає, доки його (її) не впустять у стрій кола. Б’ють ремінцем, звичайно, злегка, хоча іноді, попри жарти, котрась із дівчат й уперіщить якогось зухвалого хлопця. Якщо той, хто мав бути битий, здогадається чи й підгледить, що у сусіда – ремінець, втікне швидше й зуміє десь приткнутися в стрій, то називається «пропало». Коли втікач стає у коло, той, хто доганяє, непомітно передає ремінець в інші руки і так само стає між співаків.
Веснянки та гаївки
Благослови, мати Благослови, мати, Весну закликати! Весну закликати, Зиму проводжати! Зимочка в возочку, Літечко в човночку. Ой весна, весна, днем красна «Ой весна, весна, днем красна! Що ж ти нам, весно, принесла?» «Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Та вроди, боже, житечко, Ще й озимую пшеницю У деякую пашницю».
Кроковеє колесо Кроковеє колесо Вище тину стояло, Много дива видало. Чи бачило, колесо, Куди милий поїхав? За ним трава зелена І діброва весела. Кроковеє колесо Вище тину стояло, Много дива видало. Чи бачило, колесо, Куди нелюб поїхав? За ним трава полягла І діброва загула.
Ой хвалилася березонька Ой хвалилася да березонька: «Що на мені кора да біленька, (2) Що на мені листя да широкеє, (2) Що на мені гілля да високеє». Ой одозветься зелений дубочок: «Ой не хвалися, да березонька, (2) Не ти свою кору да білила, (2) Не ти сеє листя да широчила, Не ти сеє гілля да височила. Вибілило кору да яснеє сонце, Широчив листя да буйний вітер, (2) Височив гілля да дрібен дощик».
Розлилися води на чотири броди Розлилися води на чотири броди,— Приспів (повторюється після кожного рядка): Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке! У першому броді зозуленька кує, Зозуленька кує, бо літечка чує; У другому броді соловей щебече; Соловей щебече, садки розвиває. У третьому броді сопілонька грає; Сопілонька грає, на грання скликає. В четвертому броді дівчинонька плаче,— Гей, мати, лихо, знати, за нелюбом жити!
А ми просо сіяли 1-й гурт. А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід-ладо, сіяли, сіяли. 2-й гурт. А ми просо витопчем, витопчем Ой дід-ладо, витопчем, витопчем. 1-й гурт. А чим же вам витоптать, витоптать, Ой дід-ладо витоптать, витоптать? 2-й гурт. А ми коней випустим, випустим, Ой дід-ладо, випустим, випустим. 1-й гурт. А ми коней переймем, переймем, Ой дід-ладо, переймем, переймем. 2-й гурт. А чим же вам перейнять, перейнять, Ой дід-ладо, перейнять, перейнять? 1-й гурт. Ми шовковим поводом, поводом, Ой дід-ладо, поводом, поводом. 2-й гурт. А ми коней викупим, викупим, Ой дід-ладо, викупим, викупим. 1-й гурт. А чи же вам викупить, викупить, Ой дід-ладо, викупить, викупить? 2-й гурт. А ми дамо сто рублів, сто рублів, Ой дід-ладо, сто рублів, сто рублів. 1-й гурт. Нам не треба тисячу, тисячу, Ой дід-ладо, тисячу, тисячу. 2-й гурт. А ми дамо дівчину, дівчину, Ой дід-ладо, дівчину, дівчину. 1-й гурт. Одчиняймо ворота, ворота, Забираймо дівчину, дівчину.
Та внадився журавель Та внадився журавель, журавель До бабиних конопель, конопель. Приспів: Такий, такий журавель, Такий, такий цибатий, Такий, такий носатий, Такий, такий дибле, Конопельки щипле. Дай я тому журавлю, журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю! Приспів: Та щоб же він не дибав, не дибав, Конопельок не щипав, не щипав! Приспів: Оце тобі, журавель, журавель, Щоб не займав конопель, конопель! Приспів:
