Головна мета туризму - прищепити любов юнаків і дівчат до природи рідного краю, ознайомити їх з її різноманітністю, набути навичок пристосування до незвичних умов життя, долати труднощі, відчути себе у екстремальних ситуаціях: як вижити без їжі, вогню, компасу і карти; не замерзнути, не промокнути; як замінити загублене спорядження. Насамперед треба навчитись: вкладати спорядження в рюкзак, користуватися компасом і картою, розпалювати вогнище, готувати їжу, орієнтуватись по сонцю, зорях і місцевих предметах, прогнозувати погоду, ставити намет, долати перешкоди, надавати першу медичну допомогу. В поході туристи досліджують рідний край: вивчають нові пісні, танці та ігри, дізнаються багато нового про народні обряди і традиції, збирають колекції, гербарії, матеріали спостережень та знахідки з історії рідного краю.
КОРИСТЬ ХОДЬБИ
Прогулянки пішки до мальовничих куточків нашої України, перебування на лоні природи навіть тих, хто переніс інфаркт міокарда, пневмонію, або хворіє на хронічні серцево-судинні чи легеневі хвороби, осіб з ураженням опорно-рухового апарату, застійними явищами у печінці, викликаючи позитивні емоції, відвертають увагу від різних психічно-нервових переживань, спричинених хворобою чи життєвими неполадками, тренують серцевий м’яз, розвивають легені, поліпшують обмін речовин. При ходьбі включаються в роботу майже всі м’язи тіла. Краєвиди і цілюще повітря Карпат і Кримських гір, безмежні простори Полісся, неозорі степові обрії, прибій морських хвиль, дзюрчання струмків, мальовничі сходи і заходи сонця, місячні вечори, нічліг під відкритим небом при багатті - все це діє заспокійливо на нервово-психічну сферу, тонізує основні біологічні процеси в організмі, мобілізує його захисні сили, активізує кору великого мозку. Під впливом ритмічної, спокійної ходьби, розширюються найменші кровоносні судини. Внаслідок прогулянки поліпшується сон і апетит, згорає зайвий жир, усувається втома, бадьорішає дух, оновлюється працездатність людини. Година ходьби приносить кращі результати, ніж 15 хвилин бігу. Особливо корисно мандрувати лісовим масивом. Ліс виділяє в навколишнє середовище біологічно активні речовини - фітонциди, які мають бактерицидні властивості, а також іони з негативним зарядом. Аероіони знімають нервову напругу, знімають втомлення, стимулюють роботу серцево-судинної, дихальної і кровотворної системи, покращують терморегуляцію, знижують артеріальний тиск, підвищують тонус центральної і вегетативної нервової системи.
Необхідний мінімум вмісту негативних іонів в повітрі іонів/см3 600 Повітря міських квартир 50-100 Повітря міських вулиць 100-500 Лісове і морське повітря 1000-5000 Гірське повітря 5000-10000 Повітря після грози 50000-100000 Ходіть по землі босоніж, особливо по свіжій ранковій росі. Людина таким чином від природи бере позитивний заряд, загартовується, масує активні точки на стопі, які відповідають майже всім органам нашого організму. Ходьба в лісі - прекрасний засіб лікування нежиті: рослинні антибіотики хвойних і листяних дерев швидко пригнічують розмноження мікробів в носі, бронхах, легенях. Американські фахівці під час вивчення впливу різних видів спорту на здоров’я людини прийшли до висновку, що ходьба - найефективніший і найбільш корисний вид спорту.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ МАНДРІВНИКА НА ПРИРОДІ
Мандрівник не повинен приносити ніякої шкоди природі. Для цього потрібно виконувати такі правила: Не засмічуйте туриські маршрути, місця відпочинку. Покидаючи привал, спаліть сміття, що не згоріло закопайте. Не рубайте на маршрутах живі дерева і кущі, не ламайте гілок, не ріжте кору - це шкодить рослинам і губить їх. Уникайте криків і непотрібного галасу, особливо весною, бо це лякає звірів. Розпалювати вогонь бажано на місці, де залишилось попелище. Ватру обкопати, або обкласти камінням. Перед тим, як залишити стоянку, багаття залити водою, засипати землею. В лісі намагайтесь ходити тільки по стежках. Не переслідуйте хижих тварин - це небезпечно! Не рвіть без необхідності лісові квіти, особливо ті, які занесені до Червоної книги України. Слід пам’ятати, що місце, яке залишаємо після нашого перепочинку чи нічлігу, повинно бути таким, яким ми хотіли б його застати.
СПОРЯДЖЕННЯ МАНДРІВНИКА
Одяг і спорядження для походу вибирають відповідно до пори року, складності маршруту, виду туризму. Основні вимоги до спорядження - легкість, міцність, універсальність, зручність у користуванні. Особисте спорядження таке: рюкзак, спальний мішок або одіяло, пінополіуретановий килимок, запасне взуття, запасна одяг , шкарпетки, куртка або штормівка, головний убір, накидка від дощу, миска, ложка, кухоль, перочинний ніж, зубна щітка, паста, мило, фляга, сірники, ліхтар. Групове спорядження таке: намети, поліетиленові тенти, казанки, черпак, сокира, пилка або ножівка, лопатка, медаптечка, фотоапарат, відеокамера, засоби зв’язку, рибальські снасті, топографічні карти, компаса, свічки, ремонтний набір (нитки, голки, клей, ножиці, дратва, скотч, англійські шпильки і т.п.), рукавиці для вогнища, костровий інвентар (рогульки,гачки, тросик). В залежності від району походу, метеорологічних умов, в перелік спорядження можуть вноситись зміни і доповнення. Перед походом слід ретельно перевірити комплектність і якість спорядження. Виявлені недоліки ліквідувати.
БІВУАК
Ночівля в лісі, в горах, степу, біля річки чи озера - все це туристські бівуаки (табори). Туристський бівуак - це місце, де мандрівники відпочивають, харчуються, ховаються від непогоди, спостерігають за природою, готуються до продовження подорожі. Організація ночівлі в польових умовах вимагає певного досвіду і злагодженної роботи всіх учасників групи. Для організації табору мандрівників (бівуаку) необхідна зручний майданчик, дрова для ватри (вогнища) і наявність питтьової води. Місце для бівуаку повинно бути безпечним. Це означає, що місце для ночівлі не можна розташовувати біля гірських рік, на дні ярів, близько сипучих скель, біля нахилених дерев, під лініями електропередач, подалі від населених пунктів, великих доріг. Місце для вогнища вибирають не ближче 7 метрів від наметів. Бажано використати місце, де раніше була ватра. Заборонено розпалювати вогнище близько дерев, на торфяниках, на ділянках з сухою травою. Вогнища розділяють по їх призначеннях на кілька видів: для приготування їжі, обігріву і просушування, для освітлення. Вогнище типу ”колодязь”, коли поліна при укладці нагадують криничний зруб - дає сильний жар. На ньому добре готувати їжу, грітися, сушитися. Вогнище типу “шалаш”, коли поліна кладуть пірамідою або конусом - дає добре освітлення, але мало жару. Вогнище типу “зоряне” , коли поліна складають з декількох сторін по радіусу від центру і по мірі згоряння дров їх рухають ближче до центру - економічне.Вогнище типу “тайгове”, коли довгі колоди викладають вздовж абопід гострим кутом одне до одного - широкий фронт вогню якого дозволяє не тільки варити їжу і сушити речі, а також ночувати поруч з ним. Рівно і майже без диму горять сухі дрова з берези і вільхи, жарко горять бук, граб, дуб. Для великого вогнища, особливо в сиру погоду, найкраще підходять дрова з сосни, ялини. Щоб зберегти підлісок від порубок використовують сталеві тросики, таганки, металеві рогульки і гачки. Після виходу з біваку, потрібно сміття спалити, вогнище залити водою, впорядкувати територію табору, щоб ви ще раз захотіли сюди повернутися.
ХАРЧУВАННЯ Для того, щоб мандрівник міг пройти намічений маршрут, потрібно раціонально харчуватися. Їжа повинна містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів (співвідношенням 1:1:4), вітамінів і мікроелементів. Калорійність даного раціону коливається від 3 000 до 5 000 кілокалорій в залежності від умов походу і фізичного навантаження. Перед виходом на маршрут бажано скласти меню, продумати можливість поповнення продуктами на маршруті. Вага добового раціону туриста в середньому складає 0,8 - 1 кілограм. Сипучі продукти розфасовують спочатку в поліетиленові торбинки, а потім в матерчаті, підписується їх вага. 10 - 15 % даного раціону припадає на кишенькове харчування - цукерки, шоколад, сухофрукти, родзинки, халва, муслі. Орієнтовочний добовий раціон у нескладній подорожі на одну особу, такий: Хліб чи сухарі...............................................400-500 г Крупи і макаронні вироби...................................200 г Супові концентрати..............................................60 г Рибні, м’ясні консерви..........................................100 г Сало.....................................................................40 г Сир твердий, масло...............................................50 г Молоко (сухе, згущене).........................................50 г Цукор, цукерки, халва, сухофрукти....................100 г Сіль, цибуля, часник, спеції, чай...........................80 г При триразовому гарячому харчуванні на сніданок припадає 35 % денного раціону, на обід - 40 %, на вечерю - 25 %. В поході завжди повинен бути недоторканий запас продуктів. В екстремальних умовах, можна використовувати для харчування сухі бульби любки дволистої, для дорослої людини достатньо 40 грамів порошка коріння приготовлених у вигляді суспензії на воді чи молоці. Цим рецептом в далекому минулому користувались татарські кіннотники. Ця рослина поновлює сили, підвищує працездатність. Згідно розділу східної медицини - макробіотики все у світі поділяється на два взаємозв’язаних і, водночас, протилежних проявів природи ЯНЬ іІНЬ. Їжа теж поділяється на ці категорії.Коли холодно, краще споживати яньську їжу, вона зігріває. До неї відноситься сир, бринза, м’ясо, яйця, рис, пшоно гречка,бобові,цибуля, часник, хрін, петрушка, селера, морква, ячмінна кава з цикорієм, яблука, сіль, суниці. Коли жарко - іньську їжу, вона холодить. Це - цукор, мед, солодощі, морозиво, тістечка, картопля, фрукти з південних країн. Але споживати їжу одного напрямку довго не можна, в природі все повинно бути гармонійним. У туристів- початківців виникають труднощі при приготуванні їжі пов’язанні з тим, що діти не знають об’ємної ваги продуктів. Тут може допомогти наступна таблиця:
Продукти Кухоль 0,5л Маса,гр. Столова ложка, гр. К-сть кухлів води на кухоль крупи Тривалість варки на багатті (хв.) Макаронні Вироби 170-250 _ _ 10-18 Картопля - - - 20-30 Рис 410-460 4-8 18-40 Пшоно 380-400 - 4-7 30-40 Перлова каша 360-460 _ 4-8 80 Гречана каша 360-420 _ 5-10 35-40
Слід пам’ятати, що обчищену картоплю варять у соленій воді, м’ясні консерви кладуть в суп тоді, коли він майже готовий, не слід варити суп, а тим більше кашу , на вогнищі з великим полум’ям. Не легкому вогню страви не пригорять і не википить. Обчищати й нарізувати овочі й фрукти, а також сікти зелень не слід задовго до їх варіння і споживання. Не слід переварювати їжу та зберігати її в теплі довше ніж дві години після виготовлення. Щоб збагатити їжу вітамінами, треба до страв додавати посічену зелену цибулю, петрушку, кроп, тощо. Для приготування супу потрібно брати крупи чи макароних виробів з розрахунку 30-40 г на літр води. Щоб гречка швидше зварилася, перед походом її потрібно піджарити. Щоб овочі не розварились їх потрібно закладати в казанок в такій послідовності: спочатку буряк, потім моркву, капусту, а накінець картоплю. Квасолю і горох можна попередньо не замочувати – достатньо під час кипіння 3-4 рази добавити в каструлю по півсклянки холодної води. Солити м’ясний бульйон потрібно за півгодини до готовності, рибний – на початку, грибний – в кінці варіння. Всі овочі, крім буряка і зеленого горошку варять в підсоленій воді. Щоб казанки було легше відмити, перед приготуванням іжі їх потрібно змастити рідкою глиною. Кріп і петрушку можна замінити молодими листочками тміну.
ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКТІВ
Важливе значення в мандрівці має правильна організація зберігання продуктів харчування. Найкраще зберігаються сухі продукти: сухарі, крупи, макаронні вироби, сухе молоко і т.п. у бавовняних торбинках. Проте інколи в продуктах заводяться якісь комахи. Щоб цього не сталось, треба перед тим, як засипати продукти, у торбинку, її треба хвилин 15 - 20 прокип’ятити у насиченому соляному розчині, а потім висушити, не віджимаючи. У такій “тарі” продукти можна зберігати, не боячись шкідників. Для продовження термінів зберігання продуктів влітку, використовують кропиву дводомну, материнку, пижмо звичайне, самосил гайовий, листки тополі чорної, м’яти, меліси, горіха волоського, траву чебрецю, чаберу садового, а також хрін, цибулю, часник. Перелічені рослини мають складну гаму летких олій, які згубно діють на патогенний стафілокок, стрептокок, мікроби кишкових інфекцій, діють інсектицидно та “відлякують” мух. Призупиняє розвиток мікробів застосування міцних розчинів кухонної солі (соління риби, м’яса, овочів). Щоб запобігти псуванню м’яса, його достатньо покласти в подрібнене вугілля. Продукт буде зберігатися досить тривалий час. Воно швидше висохне, ніж почне неприємно пахнути. Шотландський спосіб зберігання яєць. Яйця на декілька секунд опускають у гарячу воду, виймають і зберігають тривалий час. Яєчний білок, що прилягає до шкарлупи, згортається й утворює тоненький шар. Цим і забезпечується тривале зберігання яєць, тому що через шкарлупу не проникає повітря. Хрін виділяє речовини, які вбивають або пригнічують бактерії. Щоб хліб не пліснявів, у поліетиленову торбинку покладіть коробочку, а в неї ватку змочену кількома краплями йоду. Для того, щоб не висихав сир, його потрібно загорнути в чисту тканину, змочену в розчині солі. Щоб зберегти від комах цукор, мед, варення потрібно змазати край посудини олією. Дрібок солі в молоці запобігає його швидкому скисанню. Масло в жарку погоду не буде топитися, якщо маслянку загорнути в серветку, змочену у солоній воді. Масло і маргарин зберігають у непрозорій посудині. Під дією світла масло і маргарин осалюються: поверхневий шар стає білим і набуває запаху сала. Щоб сіль не ставала вологою - покладіть у неї декілька сирих зерен рису. Надрізаний кінець ковбаси змажте білком або жиром і ковбаса не засохне. Для зберігання тушки птиці потрібно загорнути її у чистий рушник, просочений оцтом. Коли рушник висохне, змочіть його ще раз, це дасть змогу зберегти птицю протягом двох-трьох днів. М’ясо довго зберігається, якщо загорнути його у цупкий папір, а потім у змочену міцним розчином солі полотнину, також можна загорнути м’ясо у листки хрону. Для кращого зберігання копченої ковбаси, перед походом її просушують, змащують тонким шаром жиру і загортають в пергаментний папір. Вершкове масло найкраще зберігається перетопленим. Зів’ялу зелень можна освіжити, якщо її покласти на годину в холодну воду, в яку додати ложку оцту. Якщо лимони загорнути в пергаментний папір і покласти в сухий пісок, то вони не зіпсуються кілька місяців. Зловлену рибу зберігають у великих, просторих рибниках, які сплетені з ниток, або в кошиках з верболозу. Металеві сажі для цього непридатні. У ниткових рибниках зберігають невелику рибу до 500 - 700 грамів на глибині не менше одного метра, а велику рибу краще тримати на куканах, кожну окремо. Коропових тримають на міцному капроновому шнурку або на півтораміліметровій волосіні, просиливши це попід зябра, але не під тичинками. Живій рибі, наприклад, щуці, проколюють нижню щелепу застібкою, але обережно, щоб не проколоти язика. В такому стані вона може навіть полювати. Пам’ятайте, що: - не можна тримати хижу і нехижу рибу в одному рибнику ( наприклад, окуня, йоржа і плітку), бо риба скоро гине; - не можна тримати рибу в поліетиленових пакетах, через дві години вона засинає; - у жодному разі не можна ставити саж з рибою на прибійній хвилі біля берега; - рибу, яка плаває черевцем догори, не можна тримати у воді, в рибнику. Її краще перекласти в яму з піском або з листям кропиви, мати-й-мачухи, хрону, дикої смородини, черемхи, вільхи, волоського горіха. Тут вона може зберігатися до 8 - 10 годин. Часто туристи, наловивши дрібної (до 200 г) риби, призначеної на тараньку, засолюють її на місці. Живу рибу кидають у відро з розсолом. Розсіл теж готують з розрахунку, щоб не тонуло куряче яйце. Через 7 - 8 годин рибу можна промити і вивісити в’ялити.
МИЛО В ПРИРОДІ
В природі є значна частина рослин, здатних замінити мило, завдяки здатності утворювати піну. Серед рослин- піноутворювачів особливо виділяється мильнянка лікарська. При розтиранні коріння мильнянки лікаської з водою утворюється мильна піна. Також замість мила використовують коріння папороті орляка. Восени для миття рук і виведення плям з одежи можна використовувати плоди кінського каштану. В грибу трутовику можна використовувати внутрішню частину, а ягодами червоної бузини відмивається будь-який бруд.
ОЧИСТКА ВОДИ
Воду можна обеззаразити від мікробів використовуючи гілки горобини, черемхи, кидаючи їх попередньо в ємкості з неочищеною водою. Воду з річки, озера, болітця можна пити, якщо її добре прокип’ятити, чи кинути у кварту 2 - 3 кристалики марганцю. Воду можна очистити сонячним промінням, особливо літом, виставляючи прозорі ємкості на сонце. Через певний час концентрація домішок у них суттєво зменшиться. Це явище пояснюється так: під впливом сонячного проміння домішки у формі токсичних хімічних сполук розкладаються на нешкідливі елементи. Щоб обеззаразити воду достатньо в неї добавити сухого червоного виноградного вина. Воно вбиває мікроби грипу, холери, поліеміліту. Також воду можна очистити певними видами глин. На 3 літри води 2 -3 кусочки глини. Воду можна очистити спеціальними таблетками: гіпохлорид, пантоцид. Звичайна доза - 1 таблетка на 1 літр води.Доступним і ефективним методом обеззаражування води є добавляння на 1 літр води2 каплі 5 % розчину йоду спиртового. Очищають воду від шкідливих домішок (мікроби, солі важких металів, органічні речовини і інше) гідроперитом. У відро води достатньо добавити 4 - 5 таблеток, дати відстоятись 20 - 30 хвилин, а потім довести до кипіння. Перекис водню розкладеться, а на дно випаде осадок із коагульованих білків. Для стерилізації можна застосувати ялинкові, соснові, кедрові молоді гіллячки, бересту, кору верби, дуба. В горах використовують кам’яний мох із розрахунку 2- 3 жмені на відро води. Добре очищає воду кремінь. Щоб приготувати кременеву воду, слід 10 грамів кременю добавити на 3 літри води і потримати на світлі кілька діб. За цей час вода набуде джерельної свіжості й чистоти. Поліпшити якість води можна таким чином: на 1 літр студениці добавляють 1 -2 чайні ложки яблучного оцту і меду, 3 - 5 каплі 5 % спиртового йоду. У такому середовищі мікроби гинуть за кілька хвилин. 10 -15 листків горобини на 1 -3 літри води зроблять її хорошою через дві години. Таким чином можна очистити навіть болотяну воду. Якщо у воду опустити кілька добре розжарених цв’яхів, то мікроби загинуть через кілька хвилин. Аби вода очистилась, достатньо, щоб срібний предмет перебував у ній упродовж доби.Знайти у лісі воду і вгамувати спрагу допоможуть такі рослини:
Назва рослини Середня глибина залягання води, метри Череда трироздільна............................................0 - 0,5 Аїр звичайний.....................................................0 - 0,5 Рогоз широколистий............................................0 - 1 Живокіст лікарський............................................0 - 1 Очерет лісовий.....................................................0 - 2 Верба біла............................................................1 - 5 Лох вузьколистий.................................................1 - 5 Очерет (тростина).................................................0 - 5 Тополя чорна.......................................................2 - 7
САМ СОБІ ЛІКАР
Головний біль інколи знімають прикладанням до скроні лимонної шкірки внутрішньою її частиною. Свіжий сік калини звичайної - ефективний засіб від болю голови. Якщо у вас мозолі, то потрібно добре розпарити ногу, потім взяти живицю з будь-якого хвойного дерева, накласти на мозоль і заклеїти лейкопластирем. Зробіть це 4 - 5 разів міняючи живицю через добу. Якщо на нозі з’явився пухир, його слід покрити йодом, проткнути продезинфікованою голкою з ниткою. Нитку залишають, вона служить дренажем для виведення рідини з-під пухиря. Зверху можна наклеїти бактерицидний лейкопластир чи зав’язати бинт. Опіки легкого ступеня можна лікувати кухонною сіллю. Потрібно її насипати на місце опіку, попередньо змочивши водою на 5 - 10 хвилин. Настій чи відвар з кропиви дводомної загоює рани від укусу собаки. Можна використовувати для цього і аплікації з соку кропиви, чи з кашки свіжої рослини. Фурункул зникає, якщо на його місце накласти кусок печеної цибулі. При незначних кровотечах використовують гриб дощовик або порхавку. Внутрішнім коричневим порохом цього гриба посипають рани, які швидко загоюються. Швидко вгамується біль і загоюється рана , якщо розрізати навпіл і прикласти до рани сирий гриб. Якщо ви забили ногу або руку, негайно кладіть на це місце аплікацію з глини - рана загоється дуже швидко. Зникає навіть гематома від удару. Глина чудовий антисептик. При гематомах також можна прикладати пластини або монети з міді. При ударах та синцях необхідно розрізану картоплю прикласти до хворого місця. Компреси з часникового настою і напару полину також знімають будь-які болі в суставах, а також при тривалому одноманітному навантаженні на кінцівки. Щоб позбутися нежиті, потрібно носоглотку полоскати підсоленою водою. При вивиху необхідний повний спокій суглобу, холодний комрес. Потім накласти шину і звернутися у лікарню.При переломах необхідно зафіксувати кінцівки шинами з підручних матеріалів. Дати потерпілому таблетку анальгину. При порізах, гнійних ранах, інфекційних ураженнях шкіри змазати йоддицерином. Процедуру повторити 2 - 3 рази на добу. Для того щоб зупинити артеріальну кровотечу, потрібно швидко затиснути кровоточну артерію вище рани (ближче до серця), і не менше ніж на півтори години накласти жгут. При венозній кровотечі, потрібно високо підняти кінцівку, а потім накласти пов’язку. При сонячному або тепловому ударі людина втрачає свідомість. У неї слабкий з перебоями пульс, червоне обличчя, з’являється запаморочення. Потерпілого треба покласти у тінь, голову підняти і змочити холодною водою. Якщо людина при свідомості, то їй дати холодного міцного чаю чи холодної підсоленої води. При непритомності людину слід покласти на спину так, щоб голова була трохи нижче тулуба, розстебнути одяг, дати понюхати нашатирного спирту. При носовій кровотечі потерпілого потрібно посадити трохи піднявши голову, на перенісся і лоб покласти холодний компрес. Крила носа затиснути пальцями на 10 - 15 хвилин. Перша допомога потопаючому. Підпливати до потопаючого треба ззаду і брати його під руки чи за волосся. На березі очистити ніс і рот від піску і, вмостивши потерпілого на своє коліно животом до низу, звільнити шлунок від води, покладіть під плечі щось тверде, щоб голова звисала назад. Якщо потерпілий без свідомості, то робіть штучне дихання і закритий масаж серця. Коли в людини зненацька зупиняється серце і вона перестає дихати, потрібна негайна допомога. Через 4 - 5 хвилин після зупинки дихання і серцевої діяльності розвивається кисневе голодання, і в клітинах головного мозку відбуваються незворотні зміни. Тоді врятувати людину практично неможливо. Тому кожен повинен оволодіти навиками штучного дихання і закритого масажу серця. Часто трапляється, що чиєсь життя залежить від того, зуміє чи не зуміє людина, що була поруч, штучно підтримати дихання та кровообіг до прибуття медичної допомоги. Штучне дихання роблять, коли людина не дихає, масаж серця - якщо воно зупинилось. Коли не прощупується пульс і немає дихання, роблять і штучне дихання, і закритий масаж серця одночасно. Ліпше, якщо допомогу потерпілому надають дві людини. Після 4 - 5 натискань на грудину роблять одне вдування повітря до рота потерпілому. Якщо його щелепу розтиснути не вдається, повітря вдувають в носові ходи. За хвилину роблять 12 - 15 вдувань і приблизно 60 поштовхів на грудину. Штучне дихання. Швидко відкрийте потерпілому рот і, якщо там є рідина, слина, видаліть їх хустинкою, марлею. Вийміть також вставні зубні протези. Поклавши людину на спину, розстебніть на ній одяг, максимально відкиньте назад її голову, щоб язик не закрив вхід до гортані. Затиснувши ніздрі потерпілого, глибоко вдихніть, щільно притисніть свій рот до його відкритого рота (через хустинку) і зі силою вдувайте повітря доти, доки груди потерпілого не почнуть підніматися. Видихнувши весь свій запас повітря, зробіть глибокий вдих. У цей час у потерпілого пасивно відбувається видих.Закритий масаж серця. При натисканні на грудину вона зміщується в напрямку до хребта на 3 - 4 сантиметри. Серце при цьому стискається, і кров з нього надходить в артерії. Потерпілий повинен лежати на землі, на підлозі або дошці. М’яка поверхня “тушить” поштовхи на грудну клітку, і вони не досягають мети. Вставши збоку, нащупайте нижній край грудини, на два пальці вище покладіть нижню частину долоні, а зверху долоню другої руки під прямим кутом. Пальці не повинні торкатися грудної клітки. Різкі ритмічні (але не дуже сильні!) натискування роблять, не згинаючи рук у ліктях і допомагаючи собі вагою тулуба. Після кожного поштовху розслабляйте руки, не відриваючи їх від грудини.
БОРОТЬБА З ПЕРЕВТОМОЮ В ПОХОДІ На початку мандрівки не можна відразу брати високий темп ходьби. Через перші 20 - 25 хвилин руху необхідно зробити зупинку і перевірити лямки рюкзака, його укладку, якщо потрібно переодягнутись або перевзутись. Далі робити зупинки по 10 - 15 хвилин через кожні 50 хвилин ходьби. Режим походу залежить від рельєфу місцевості, складності шляху, ваги рюкзака, погоди і від фізичного стану кожного учасника групи. Щоб зменшити втомлюваність в мандрівці можна застосовувати адаптогени. Це препарати з женшеня, китайського лимонника, радіоли рожевої, ехінації, часнику та інше. Вони підвищують загальний тонус організму, діють позитивно при розумовій та фізичній перевтомі. Добрі результати дає в поході застосування точкового масажу, чи акупресури. Якщо після довгої хотьби втомились ноги можна застосувати масаж нижчеподаних точок. Потрібні точки для акупресури реагують на різне натискання сильним больовим сигналом. Коли потрібне місце знайдене, кінчиком вказівного чи великого пальця робіть кругові обертання із швидкістю до двох обертів на секунду. Тривалість масажу від одніеї до п’яти хвилин. Точковий самомасаж рекомендується після довготривалої ходьби, довгого перебування на ногах і в інших випадках, коли на них було велике навантаження. Кунь-лунь - на кісточці, ззаду зовнішньої кісточки, в борозні між нею і ахіллесовим (п’яточним) сухожиллям. Сін-дзянь - на стопі, на початку впадини між першим і другим пальцями. Цзу-сань-лі - нижче коліна, трохи зміщена назовні. Щоб знайти її, треба сидячи зігнути ногу в коліні і прижати долонею до колінної чашечки, кінчик середнього пальця покаже, на якій висоті лежить точка, а мізинець - на скільки зміщена вбік. Вона знаходиться біля переднього краю переднього великого гомілкового м’яза. З стомленістю потрібно боротися. Якщо ваші ноги стомилися, натисніть на кожний палець ноги по три рази. Потім подушечкою великого пальця руки по кілька разів натиснути між кістками підйому ноги. Після цього переходьте до натискання на точки зводу ступні (підошвенної поверхні), потім внутрішньої і зовнішньої кісточок і п’яточного (ахіллового) сухожилля. При сильній втомі натискання на звід ступні не тільки знімає стомленість, а й нормалізує функціювання нирок, з якими ця область тісно зв’язана. Якщо дозволяє час, продовжуйте натискати на точки, розташовані на гомілці. Діяти на точки почніть з місця нижче надколінника (колінної чаші), який називається сань-рі або трі-рі. Потім двома великими пальцями діють на точки, розташовані вздовж внутрішнього краю великої гомілкової кістки. Розминання гомілки всіма пальцями усуває загальну втому. Коли діяти за методом шіацу на стегно і пахову зону, це сприяє зберіганню загального тонусу. Рухайтесь до низу, натискаючи по всій довжині м’язів стегна спочатку з середини, а потім ззовні. Потім чотирма пальцями рук натискайте по задніх поверхнях ніг і сідниць.
ДЕРЕВО – БІОТЕРАПЕВТ
Всяке дерево має своє біополе. По якості дії на людину дерева поділяються на три групи: Підживлюючі дерева, які підсилюють біополе людини. До них відносяться: дуб, бук, кедр, сосна, вишня, груша, липа, акація, черешня, яблуня, береза. Відсмоктуючі дерева, які знижують активність патологічних процесів в організмі людини. Це - осика, тополя, слива, вільха, верба, ясен, черемуха, глід. Нейтральні дерева, які вирівнюють біополе людини, а також розподіляють застійну біоенергетику. До них відносяться: каштан, клен, ліщина, горобина, туя. В лісі, де ростуть дуби повітря завжди чисте, насичене фітонцидами, тут легко дихається і відпочивається. Заряджаючи нас своєю могутньою позитивною енергією, дуб знімає втому, зцілює і дає свіжі сили. Енергія, яку випромінює береза - м’яка, заспокійлива, сприяє заживленню ран, виразки шлунку, душевних травм. Сосна випромінює сильну імпульсивну енергію, яка є антидепресантом, сприяє підвищенню тонусу та імунітету організму. Спочатку хвора людина повинна бути біля відсмоктуючого дерева, наприклад осики, а потім підійти до дерева донора, наприклад дуб. Для того, щоб взнати, яке дерево “донор” чи “вампір” можна використати такий метод: вирізати фольгу 10 - 15 міліметрів довжини, 2 - 5 міліметрів ширини. Цю смугу взяти за один кінець вказівним і великим пальцем і підійти до дерева. Якщо нижній кінець фольги буде відхилятися до дерева, значить воно має відсмоктуючі властивості, якщо навпаки - то підживлюючі.
ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ВІД ЗУБНОГО БОЛЮ
Деякі народні засоби від зубного болю: Полощуть рот настойкою кореня аіра болотяного, настоєм трави полину лікарського (30 г сировини на 400 мл окропу), відваром коріння терену (5 г сировини на 200 мл окропу, кип’ятять 15 хв), відваром дубової кори (1 ст. л сировини на склянку води, варять 10 хв). Натирати ясна соком подорожника або споліскувати рот настойкою з нього. Покласти на хворий зуб шматочок кінського щавлю. Покласти до дірки в зубі ягоду черемхи, але тримати їх довго в роті не можна - зуби починають кришитися. Дрібно нарізати часник, загорнути в марлю і прив’язати до зап’ястя лівої руки, якщо зуб болить з правого боку, і навпаки - якщо з лівого боку. Тримати не більше 20 хвилин. Дрібно нарізати шматочок цибулі, загорнути в марлю і покласти до вуха, на протилежному від хворого зуба боці. Прив’язати нижче потилиці компрес із тертого хрону або гірчиці. Для відновлення міцності ясен треба з’їдати хоча б один зубчик часнику. Можна використати для зняття зубного болю суміш солі, часнику і цибулі. З часнику і цибулі приготуйте кашку, додайте до неї сіль (все взяти в рівних частинах), добре перемішайте. На дно зубної порожнини покладіть суміш, зверху прикривши ватним тампоном. Сіль сприяє зняттю запалення, а в цибулі й часнику є сильні фітонциди, що вбивають бактерії. Втамовує зубний біль і настоянка квітів волошки (чайна ложка на 200 мл окропу), а також відвар кори черемхи. На хворе місце між деснами покласти шматок несоленого свинячого сала. Тримати 15 - 20 хвилин. Викопайте молодий корінець деревію, подрібніть і покладіть в дірку хворого зуба. Через кілька хвилин біль в основному проходить. У вухо зі сторони хворого зуба покласти корінь подорожника. При появі флюсу прикладіть ззовні до щоки листок хрону. Він не тільки знімає біль, але й сприяє розсмоктуванню набряків. Прекрасно зміцнює зуби жування гілочок хвойних дерев, дуба приблизно 2 - 4 хвилини. Зубну пасту можна замінити деревним попелом з олією Із калгану можна також приготувати зубний порошок. Почищені таким порошком зуби зберігають блиск протягом дво-трьох днів. Порошок діє протизапально і оздоровлює ясна.Він є хорошим дезодорантом..
ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД КОМАХ
Комарі - істоти всюдисущі і набридають вони всім і всюди. Працездатність під час комариної навали різко падає.Усім укусам комариного пекла ми зобов’язанні жіночій половині комах, яка не може відкласти яйця , пока не нап’ється крові. Комарі самці - народ мирний, їхня їжа – квітковий нектар. А самка випиває крові вдвічі більше від своєї ваги, пролітаючи в пошуках жертви до 20 км. Комарі – комахи сутінків, але в хмарну погоду активні й удень. Мряка в теплу погоду їм не завада, але при швидкості вітру 4 – 5 м\сек. Вже не літають. Укуси комарів не такі вже й безневинні, бо можкть занести в організм збудників різних захворювань: малярії, дирофілярозу, енцефаліту, тулярямії, сибірської виразки - загалом їх понад два десятки. Якщо в мандрівці у вас закінчився рекламований репелент, або ви надаєте перевагу народним засобам можете використати нищеподані поради. Комарі не люблять запахів гвоздики та анісу. Аптечні нашатирні і валеріанові краплі не подобаються жадібним комахам. Відлякуючим засобом від комарів є дим багаття. Жменю коріння пирію закип’ятити 3 рази в 1,5 літри води і цим розчином вмиватися. Найбільше комарів сідає на спітнілу шкіру, ніж на чисту і суху. “Улюблений” колір комарів - блакитний. Проти укусу комарів ефективний лимонний сік. Ним потрібно натерти відкриті місця тіла чи обличчя. На покусані місця можна прикласти компрес з натертої картоплі. Можна використати рожевий розчин марганцівки, одеколону, листя м’яти, черемухи. Сверблячку від укусів комарів можна заспокоїти розчином питної соди - половина чайної ложки на склянку води. Допоможе від укусів комарів і борний спирт, місце укусу можна змазати соком свіжої кропиви, або прикласти подорожник, попередньо видушивши сік. До 30-40 мл будь-якого одекалону додати 5-10 крапель гвоздичної або анісової олії чи валеріанових капель. Захисна дія триває до 1 год. Якщо немає гвоздичної олії, можна використати відвар гвоздики, для цього 5 г гвоздики кип’ятять 15 хв. У склянці води, а потім 5-10 крапель відвару додають до 40- 50 мл одеколону. До 30 г дитячого крему додати 5 крапель анісової або гвоздичної, лавандової або м’ятної ( можна ялицевої) олії. До 30 мл тройного одеколону додати 10-15 крапель однієї з вищезгаданих олій. 5 г листя екваліпту чи 10 г ромашки кип’ятрити на водяній бані 15 хв. Коли охолоне, розвести 1:1 в закритому посуді. В’єтнамський бальзам наполовину розмішують з кремом ( «Зірочка» вввжається алергеном). Щоб комарі і мошки не залітали в намет, можна помістити трохи камфпри. ЇЇ випари вілякують комарів. Щоб не кусали оси і бджоли можна нанести будь-який одекалон , у який додають трохи м’ятної олії або м’ятних крапель ( 5-10 крапель на 40-50 мл одекалону).ю Цей засіб діє 1 год. Біль від укусу ос і бджіл знімають настійкою календули, а також соком кульбаби, чистотілу. Зелена цибуля-порей знімає біль від укусів бджоли, гедзя, якщо потерти нею покусані місця. Проти бджолиного укусу є такий народний засіб: свіжі листочки петрушки, потрібно розім’яти руками і прикласти до місця укусу. На місце укусу бджоли прикладіть холодний металевий предмет - лезо ножа, наприклад. Пухлини не буде. До місця укусу прикладають кусочок цукру. Якщо потерти тіло мелісою, то не кусатимуть бджоли. До місця укусу бджоли, оси прикладають рушник змочений в холодній воді. За укусів мурашок, ос, шершнів для місцевого лікування застосовують примочки з 9 % розчином оцту. Якщо вкусила бджола чи оса то перш за все треба вийняти жало, а потім ужалене місце потерти зубчиком часнику, чи змазати сумішю солі і меду. Також при цих укусах використовують ріпчасту цибулю, розрізану навпіл - прикладати до місця укусу, розтерті листя м’яти перцевої, кульбаби, настій гіркого полину (1:10), квіти розтерті пижма, свіжий сік квітів колендули. Індійський рецепт: потрібно пожувати часник, потім прикласти масу до місця укусу і перев’язати. Тримати до 20 хвилин. В даному випадку цілющі властивості часнику доповнюють цілющі властивості слюни людини. Місце укусу бюжоли чи оси можна промити 3-4 рази слабким розчином ультрамаринової синьки. Укуси ос, бджіл, шершнів і джмелів можуть людям з алергічною реакцією викликати анафілактичний шок.
